ОСОБЛИВОСТІ МІКРОКРИСТАЛІЗАЦІЇ РОТОВОЇ РІДИНИ В ДІТЕЙ ІЗ ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛІЯМИ

Анотація

Актуальність. Важливою функцією ротової рідини є мінералізувальна, оскільки вона забезпечує вторинну мінералізацію зубів після їх прорізування шляхом під- тримання гомеостазу порожнини рота, регулювання обмінних процесів в емалі зуба за рахунок врівнова- ження процесів демінералізаціїї та ремінералізації. Найпростішим та інформативним методом для вивчення балансу органічних та неорганічних ком- понентів та фізико-хімічних властивостей ротової рідини є оцінка мікрокристалізації ротової рідини. У процесі вивчення мікрокристалів ротової рідини враховується характер малюнку, що може свідчити про структурно-функціональні властивості емалі та резистентність органів та тканин порожнини рота в цілому. Особливої уваги заслуговує дослідження мікрокристалізації ротової рідини в дітей із різними видами зубощелепних аномалій, враховуючи можливі зміни складу та функціональної здатності рото- вої рідини при різній патології. Мета дослідження. Вивчення мікрокристалізації ротової рідини в дітей із зубощелепними аномаліями. Матеріали дослідження. Проведено вивчення особли- востей кристалоутворення у 88 дітей 12 та 15-річного віку із ЗЩА. Результати дослідження. У результаті проведених досліджень встановлено, що серед усіх обстежених дітей І тип мікрокристалізації ротової рідини виявлений, в середньому, лише у 32,95±5,01% дітей із ЗЩА, для якого характерним є чіткий рису- нок крупних подовжених кристалоприизматичних структур, які йдуть від центру краплі та утворю- ють так зване «листя папороті». Натомість ІІ та ІІІ тип кристалів зустрічається у 47,73±5,32% та 19,32±4,21% випадків. Встановлено, що серед дітей з карієсрезистентною емаллю І тип криста- лоутворення, за середніми даними, виявлений біль- шої половини обстежених із ЗЩА (у 53,33±7,44%), ІІ тип – у 35,56±7,14% дітей, натомість з ІІІ тип – лише в 11,11±4,68% випадків (р1>0,05, р2<0,001). Натомість серед дітей з ЗР-КС емаллю кристали І типу вста- новлено у 16,28±5,63%, ІІ тип – у 32,56±7,14% осію та ІІІ тип у 51,16±7,62%. Результати отриманих даних свідчать, що серед дітей із аномаліями окре- мих зубів та КР емаллю, за середніми даними, усі діти мали І тип мікрокристалізації. Серед дітей із УР-КС емаллю та аномаліями окремих зубів І тип криста- лів, за середніми даними, виявлений у 75,00±12,50%, а ІІ тип – у 3 рази рідше (у 25,00±12,50%, р<0,01). У дітей з аномаліями зубних рядів та КР емаллю І тип кристалів зустрічається у 61,90±10,59%, а у осіб із УР-КС емаллю – у 36,84±9,01%, р>0,05. При цьому увдітей з УР-КС емаллю та аномаліями зубних рядів частіше виявлені ІІ (на 10,54%) та ІІІ (в 3,31 рази) типи мікрокристалізації (р>0,05, р<0,05). Серед дітей з аномаліями прикусу встановлено достовірно вищу кількість осіб з КР емаллю та І типом кристалів у порівнянні з дітьми із УР-КС емаллю (в 6,46 разів, р<0,01) та тенденцію до збільшення кількості дітей із ІІ та ІІІ типом кристалів та УР-КС емаллю.