ОСОБЛИВОСТІ МІКРОКРИСТАЛІЗАЦІЇ РОТОВОЇ РІДИНИ В ДІТЕЙ ІЗ ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛІЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2021-40-2.12Ключові слова:
мікрокристалізація, ротова рідина, діти, зубощелепні аномаліїАнотація
Актуальність. Важливою функцією ротової рідини є мінералізувальна, оскільки вона забезпечує вторинну мінералізацію зубів після їх прорізування шляхом під- тримання гомеостазу порожнини рота, регулювання обмінних процесів в емалі зуба за рахунок врівнова- ження процесів демінералізаціїї та ремінералізації. Найпростішим та інформативним методом для вивчення балансу органічних та неорганічних ком- понентів та фізико-хімічних властивостей ротової рідини є оцінка мікрокристалізації ротової рідини. У процесі вивчення мікрокристалів ротової рідини враховується характер малюнку, що може свідчити про структурно-функціональні властивості емалі та резистентність органів та тканин порожнини рота в цілому. Особливої уваги заслуговує дослідження мікрокристалізації ротової рідини в дітей із різними видами зубощелепних аномалій, враховуючи можливі зміни складу та функціональної здатності рото- вої рідини при різній патології. Мета дослідження. Вивчення мікрокристалізації ротової рідини в дітей із зубощелепними аномаліями. Матеріали дослідження. Проведено вивчення особли- востей кристалоутворення у 88 дітей 12 та 15-річного віку із ЗЩА. Результати дослідження. У результаті проведених досліджень встановлено, що серед усіх обстежених дітей І тип мікрокристалізації ротової рідини виявлений, в середньому, лише у 32,95±5,01% дітей із ЗЩА, для якого характерним є чіткий рису- нок крупних подовжених кристалоприизматичних структур, які йдуть від центру краплі та утворю- ють так зване «листя папороті». Натомість ІІ та ІІІ тип кристалів зустрічається у 47,73±5,32% та 19,32±4,21% випадків. Встановлено, що серед дітей з карієсрезистентною емаллю І тип криста- лоутворення, за середніми даними, виявлений біль- шої половини обстежених із ЗЩА (у 53,33±7,44%), ІІ тип – у 35,56±7,14% дітей, натомість з ІІІ тип – лише в 11,11±4,68% випадків (р1>0,05, р2<0,001). Натомість серед дітей з ЗР-КС емаллю кристали І типу вста- новлено у 16,28±5,63%, ІІ тип – у 32,56±7,14% осію та ІІІ тип у 51,16±7,62%. Результати отриманих даних свідчать, що серед дітей із аномаліями окре- мих зубів та КР емаллю, за середніми даними, усі діти мали І тип мікрокристалізації. Серед дітей із УР-КС емаллю та аномаліями окремих зубів І тип криста- лів, за середніми даними, виявлений у 75,00±12,50%, а ІІ тип – у 3 рази рідше (у 25,00±12,50%, р<0,01). У дітей з аномаліями зубних рядів та КР емаллю І тип кристалів зустрічається у 61,90±10,59%, а у осіб із УР-КС емаллю – у 36,84±9,01%, р>0,05. При цьому увдітей з УР-КС емаллю та аномаліями зубних рядів частіше виявлені ІІ (на 10,54%) та ІІІ (в 3,31 рази) типи мікрокристалізації (р>0,05, р<0,05). Серед дітей з аномаліями прикусу встановлено достовірно вищу кількість осіб з КР емаллю та І типом кристалів у порівнянні з дітьми із УР-КС емаллю (в 6,46 разів, р<0,01) та тенденцію до збільшення кількості дітей із ІІ та ІІІ типом кристалів та УР-КС емаллю.
Посилання
Денисов А.Б. Слюнные железы. Слюна [5-е изд. перераб. и доп.] Москва : Издательство РАМН, 2003. 136 с.
Барер Г.М., Денисов А.Б., Михалева И.Н., Ревокатова И.П. Кристаллизация ротовой жидкости при различных условиях. Проблемы нейростоматологии и стоматологии. 1998. № 1. С. 4–6.
Безвушко Е.В. Морфологічна картина ротової рідини у дітей при карієсі зубів з урахуванням екологічних умов проживання. Новини стоматології. 2010. № 2. С. 80–82.
Еловикова Т.М., Григорьев С.С. Слюна как биологическая жидкость и ее роль в здоровье полости рта (Учебное пособие). Екатеринбург : Издательский Дом «ТИРАЖ», 2018. 136 с.
Леус П.А. Клинико-экспериментальное исследование патогенеза, патогенетической консервативной терапии и профилактики кариеса зубов : автореф. дис... д-ра мед. Наук : 14.01.11. Москва, 1977. 30 с.
Нарепеха О.Т., Дубецька-Грабоус І.С. Особливості мікрокристалізації ротової рідини у дітей інтернатних закладів. Вісник вищого державного навчального закладу «Українська медична стоматологічна академія». 2017. Том 17. Вип. 3(59). С. 226–230.
Пачевська А.В., Філімонов Ю.В. Оцінка кристалізації слини в динаміці при ортодонтичному лікуванні дітей. Журнал клінічних та експеритментальних медичних досліджень. 2017. № 5(2). С. 806–812.
Самойленко А.В., Салюк О.Д., Горб-Гаврильченко І.В., Каюкова В.Д. Використання методу мікрокристалізації змішаної слини з діагностичною та прогностичною метою. Медичні перспективи. 2012. Т. XVIII, № 3. С. 1–5.
Скриптина Г.И., Питаева А.Н., Сунцов В.Г. Осадок ротовой жидкости и процессы минерализации эмали зубов у детей. Стоматология детского возраста и профилактика. 2012. № 1. С. 8–13.
Скрипкина Г.И., Екимов Е.В., Митяева Т.С. Минерализующий потенциал ротовй жидкости в детском возрасте. Стоматология детского возраста и профилактика. 2019. № 19(3). С. 47–51.
Смоляр Н.И., Чухрай Н.Л. Особенности минерализирующей функции ротовой жидкости у детей разного возраста. Стоматологический журнал. 2015. Т. XVI. № 2. С. 105–108.
Чуракова Ю.А., Антонова А.А. Микрокристаллография как стандартный метод оценки состояния слюны. Тихоокеанский международный журнал. 2020. № 2. С. 79–81.
Чухрай Н.Л. Структурні особливості ротової рідини у дітей в різний віковий період. Вісник стоматології. 2014. № 2. С. 70–74.
Шпуліна О.О., Алієва І.М. Мікрокристалізація ротової рідини та перспективи її вивчення у профілактичній стоматології. Український морфологічний альманах. 2012. Т. 10, № 3. C. 177–181.
Spinei A., Picos A.M., Romanciuc I., Berar A., Minailescu A. The study of oral liquid microcrystallixation in children with gastro-esophageal reflux disease. Clujul Medical. 2014. Vol. 87. № 4. P. 269–276. DOI: 10.15386/cjmed-387.