РУБЦІ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ У ДІТЕЙ (КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ОЦІНКА ТА PRP-ТЕРАПІЯ)

Автор(и)

  • Л.М. Яковенко Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
  • О.Б. Шафета Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
  • І.Л. Чехова Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

DOI:

https://doi.org/10.35220/2078-8916-2020-35-1-86-

Ключові слова:

PRP-терапія, гіпертрофічні рубці, щелепно-лицева ділянка, діти

Анотація

Актуальність. За даними різних авторів після опера-цій на обличчі у 30 % випадків формуються гіперт-рофічні рубці, у 35 % однією з причин виникнення ве-лофарингеальної недостатності (ВФН) є деформуючі рубці в ділянці м’якого піднебіння. Серед багатьох ві-домих на сьогодні методів регенеративної терапії найбільш ефективним є введення в рубці плазми, зба-гаченої тромбоцитами (PRP).
Мета дослідження. Провести клініко-лабораторну оцінку гіпертрофічних рубців шкіри обличчя після хейлоринопластики, велопластики та визначити ефе-ктивність внутрішньорубцевого введення PRP.
Матеріали та методи. Проведено обстеження та лікування 11 дітей віком від 4 до 17 років, з них 6 ді-тей з гіпертрофічними рубцями обличчя після пер-винної хейлоринопластики та 5 дітей з рубцями м’якого піднебіння після велопластики. Клініко-лабораторне обстеження рубців проводилось за мо-дифікованою Ванкуверською шкалою, результатами допплерографії, МРТ на 8 і 15-й день застосування PRP терапії.
Результати. Аналіз показників виявив, що до введення плазми показники рубців коливались в межах від 10 до 13 балів. За даними допплерографії щіль-ність тканин в зоні рубця в 67% випадків була гіпере-хогенною, в 33% - гіпоехогенною. Середні лінійні роз-міри рубця в мм дорівнювали 9,4х3,01 (площа рубця становила 28,29мм²), кровотік в рубцях не візуалізу-вався, а в дотичних тканинах у 100% випадків реєст-рувались поодинокі локуси кровотоку. Через 8 днів пі-сля першого сеансу плазмотерапії загальна кількість балів показників рубця були в межах від 8 до 10. Ана-ліз результатів допплерографії показав незначне зме-ншення лінійних розмірів рубця за рахунок товщини (на 0,5 мм), середні лінійні розміри дорівнювали 9,4х2,51 мм (площа рубця становила 23,59мм²); візуа-лізовано посилення кровотоку в дотичних тканинах за рахунок незначного збільшення локусів кровотоку. Після другого сеансу РRP у всіх пацієнтів середня кі-лькість балів складала 9. За результатами допплеро-графії лінійні розміри рубця зменшились переважно за рахунок товщини та становили 6,27х2,00 мм (площа рубця 12,54мм²). У 50% випадків визначено посилення кровотоку в дотичних тканинах за рахунок збільшен-ня локусів кровотоку та кількості судин.

У 5 пацієнтів після велопластики клінічно виявлено слабку рухомість м’якого піднебіння, ішемізовану слизову оболонку. У всіх дітей визначався гіперінтен-сивний сигнал (HU 438±21.12) рубцевої тканини в ді-лянці м’язового апоневрозу м’якого піднебіння, непра-вильної форми з чіткими межами. Після першої ін’єкції PRP на 7 день у всіх дітей відмічено часткове відновлення кольору слизової оболонки м’якого підне-біння над рубцем до блідо-рожевого. На МРТ виявле-но зменшення інтенсивності сигналу до HU 352±15.71, межі рубця стали нечіткі. Друге введення PRP в рубцеву тканину м’якого піднебіння було про-ведено через 7-8 днів. Клінічне та логопедичне об-стеження не показало значних змін порівняно з ефек-том після першого введення. Інтенсивність сигналу після другого введення була в межах HU 348±22.14, що вказує на статистичну недостовірність між ни-ми.
Висновки. Відмічено позитивний результат викори-стання ін’єкційної форми PRP –терапії при гіперт-рофічних рубцях шкіри та м’якого піднебіння. Стру-ктура рубцевої тканини після введення PRP в рубці шкіри зазнає незначних змін переважно за рахунок зменшення його товщини, збільшення локусів крово-току та кількості судин в дотичних тканинах. За отриманими клінічними, логопедичними, МРТ даними для зменшення щільності рубцевої тканини у дітей з ВФН достатньо одного введення PRP.

Посилання

Anitua E., Pino A., Orive G. Plasma rich in growth factors promotes dermal fibroblast proliferation, migration and biosynthetic activity, JOURNAL OF WOUND CARE VOL 25, NO 11, NOVEMBER 2016.

Jin Kyung Chae, Jeong Hee Kim1, Eun Jung Kim, Kun Park. Values of a Patient and Observer Scar Assessment Scale to Evaluate the Facial Skin Graft Scar. Ann Dermatol Vol. 28, No. 5, 2016 http://dx.doi.org/10.5021/ad.2016.28.5.615

Sullivan T, Smith J, Kermode J, McIver E, Courtemanche DJ. Rating the burn scar. J Burn Care Rehabil 1990; 11:256-260.

Anitua E, Troya M, Pino A. A novel protein‐based autologous topical serum for skin regeneration. J Cosmet Dermatol. 2019; 00:1–9. https://doi.org/10.1111/jocd.13075.

Kharkov L. V., Yakovenko L. M., Vaskivska M. O. AntropometrichnI pokazniki m’yakogo pIdnebInnya I mezofaringsa u dItey z nezroschennyami yogo do uranostafIloplastiki// SvIt meditsini ta bIologIYi. 2016;3;91-94.

Bhuskute, A., Skirko, J. R., Roth, C., Bayoumi, A., Durbin-Johnson, B., & Tollefson, T. T. Association of Velopharyngeal Insufficiency With Quality of Life and Patient-Reported Outcomes After Speech Surgery. JAMA Facial Plastic Surgery, 2017; 19(5): 406. https: //doi.org/10.1001/jamafacial.2017.0639.

Yamaguchi, K., Lonic, D., Lee, C.-H., Wang, S.-H., Yun, C., & Lo, L.-J. A Treatment Protocol for Velopharyngeal Insufficiency and the Outcome. Plastic and Reconstructive Sur-gery, 2016;138(2), 290e–299e. https://doi.org/10.1097/prs.0000000000002386

Anitua Е, Pino А, Orive G.Opening new horizons in regenerative dermatology using platelet-based autologous thera-pies. International Journal of Dermatology 2017, 56, 247–25

S Padilla, G Orive & E Anitua (2017): Shedding light on biosafety of platelet rich plasma, Expert Opinion on Biologi-cal Therapy, https://doi.org10.1080/14712598.2017.1349487

Anitua E., Orive G. Platelet-rich plasma therapies: Building the path to evidence. Letter to the Editor / Journal of Orthopaedics 14 (2017) 68–69.

Anitua E., Prado R., Nurden A.T., Nurden P. Char-acterization of Plasma Rich in Growth Factors (PRGF): Compo-nents and Formulations, CHAPTER 2. Field E. Anitua et al. (eds.), Platelet Rich Plasma in Orthopaedics and Sports Medi-cine, 99. https://doi.org/10.1007/978-3-319-63730-3_6

Fedyakova E, Pino A, Kogan L, Eganova C, Troya M, Anitua E. An autologous protein gel for soft tissue augmen-tation: in vitro characterization and clinical evaluation. J Cosmet Dermatol. 2018;00:1–11. https://doi.org/10.1111/jocd.12771

Anitua Е, Prado R., Padilla S., Orive G. Platelet-rich plasma therapy: another appealing technology for regenera-tive medicine? Regen. Med. (2016) 11(4), 355–35710.2217/rme-2015-0058 © 2016 Future Medicine Ltd

Pavlenko O. V., Bida R. Ju. Plasma is enriched with platelets: from basic science to clinical practice. Visnyk problem biologii' i medycyny. 2016;1 (128): 241-244.

Biloklyc'ka G.F., Kopchak O.V. Evaluation of the clinical effectiveness of a modified method for the treatment of inflammatory and dystrophic diseases of periodontal tissues us-ing an injectable form of platelet autoplasm. Zb. nauk. prac' spivrobit. NMAPO imeni P.L.Shupyka. 2015; 24 (1): 482-488.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-27

Як цитувати

Яковенко, Л., Шафета, О., & Чехова, І. (2021). РУБЦІ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ У ДІТЕЙ (КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ОЦІНКА ТА PRP-ТЕРАПІЯ). Вісник стоматології, 110(1), 86–92. https://doi.org/10.35220/2078-8916-2020-35-1-86-

Номер

Розділ

ХІРУРГІЧНИЙ РОЗДІЛ