РУБЦІ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ У ДІТЕЙ (КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ОЦІНКА ТА PRP-ТЕРАПІЯ)

Анотація

Актуальність. За даними різних авторів після опера-цій на обличчі у 30 % випадків формуються гіперт-рофічні рубці, у 35 % однією з причин виникнення ве-лофарингеальної недостатності (ВФН) є деформуючі рубці в ділянці м’якого піднебіння. Серед багатьох ві-домих на сьогодні методів регенеративної терапії найбільш ефективним є введення в рубці плазми, зба-гаченої тромбоцитами (PRP).
Мета дослідження. Провести клініко-лабораторну оцінку гіпертрофічних рубців шкіри обличчя після хейлоринопластики, велопластики та визначити ефе-ктивність внутрішньорубцевого введення PRP.
Матеріали та методи. Проведено обстеження та лікування 11 дітей віком від 4 до 17 років, з них 6 ді-тей з гіпертрофічними рубцями обличчя після пер-винної хейлоринопластики та 5 дітей з рубцями м’якого піднебіння після велопластики. Клініко-лабораторне обстеження рубців проводилось за мо-дифікованою Ванкуверською шкалою, результатами допплерографії, МРТ на 8 і 15-й день застосування PRP терапії.
Результати. Аналіз показників виявив, що до введення плазми показники рубців коливались в межах від 10 до 13 балів. За даними допплерографії щіль-ність тканин в зоні рубця в 67% випадків була гіпере-хогенною, в 33% - гіпоехогенною. Середні лінійні роз-міри рубця в мм дорівнювали 9,4х3,01 (площа рубця становила 28,29мм²), кровотік в рубцях не візуалізу-вався, а в дотичних тканинах у 100% випадків реєст-рувались поодинокі локуси кровотоку. Через 8 днів пі-сля першого сеансу плазмотерапії загальна кількість балів показників рубця були в межах від 8 до 10. Ана-ліз результатів допплерографії показав незначне зме-ншення лінійних розмірів рубця за рахунок товщини (на 0,5 мм), середні лінійні розміри дорівнювали 9,4х2,51 мм (площа рубця становила 23,59мм²); візуа-лізовано посилення кровотоку в дотичних тканинах за рахунок незначного збільшення локусів кровотоку. Після другого сеансу РRP у всіх пацієнтів середня кі-лькість балів складала 9. За результатами допплеро-графії лінійні розміри рубця зменшились переважно за рахунок товщини та становили 6,27х2,00 мм (площа рубця 12,54мм²). У 50% випадків визначено посилення кровотоку в дотичних тканинах за рахунок збільшен-ня локусів кровотоку та кількості судин.

У 5 пацієнтів після велопластики клінічно виявлено слабку рухомість м’якого піднебіння, ішемізовану слизову оболонку. У всіх дітей визначався гіперінтен-сивний сигнал (HU 438±21.12) рубцевої тканини в ді-лянці м’язового апоневрозу м’якого піднебіння, непра-вильної форми з чіткими межами. Після першої ін’єкції PRP на 7 день у всіх дітей відмічено часткове відновлення кольору слизової оболонки м’якого підне-біння над рубцем до блідо-рожевого. На МРТ виявле-но зменшення інтенсивності сигналу до HU 352±15.71, межі рубця стали нечіткі. Друге введення PRP в рубцеву тканину м’якого піднебіння було про-ведено через 7-8 днів. Клінічне та логопедичне об-стеження не показало значних змін порівняно з ефек-том після першого введення. Інтенсивність сигналу після другого введення була в межах HU 348±22.14, що вказує на статистичну недостовірність між ни-ми.
Висновки. Відмічено позитивний результат викори-стання ін’єкційної форми PRP –терапії при гіперт-рофічних рубцях шкіри та м’якого піднебіння. Стру-ктура рубцевої тканини після введення PRP в рубці шкіри зазнає незначних змін переважно за рахунок зменшення його товщини, збільшення локусів крово-току та кількості судин в дотичних тканинах. За отриманими клінічними, логопедичними, МРТ даними для зменшення щільності рубцевої тканини у дітей з ВФН достатньо одного введення PRP.