ВИБІР ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ ПРИ ВІДКРИТОМУ ПЕРЕЛОМІ КУТА НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ З НАЯВНІСТЮ ЗУБА В ЩІЛИНІ ПЕРЕЛОМУ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-45-3.8Ключові слова:
переломи нижньої щелепи, зуба в щілині перелому, діастаз кісткової рани, репозиція, іммобілізація уламків нижньої щелепи.Анотація
Мета роботи. Збільшити ефективність лікування пацієнтів з відкритими переломами нижньої щелепи з наявністю зуба в щілині перелому. Матеріали та методи. Клінічні методи обстеження(об’єктивне обстеження), рентгенологічні методи обстеження (комп’ютерна томографія), функціональний метод(ЕОД), лабораторні методи(загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, дослідження крові). Обстежено та проліковано 50 пацієнтів. В лікуванні було використано пристрій для визначення механічних параметрів кістки № 150086 від 30.12.2021. Хірургічне лікування відбувалося протягом 6 місяців на базі КМКЛ № 12, ЩЛВ № 2 м. Київ з 01.10.2019 по 01.03.2020. Серед пацієнтів всіх груп були 35 чоловіків та 15 жінок. Вік пацієнтів складав від 18 до 60 I група. У 25 пацієнтів з діагнозом: Односторонній перелом кута нижньої щелепи виявлено (I група). У 15 пацієнтів двосторонній перелом кута нижньої щелепи (II група). У 10 пацієнтів подвійний перелом нижньої щелепи (III група). Позитивний симптом прямого та не прямого навантаження в ділянках перелому відмічалось у всіх 50 пацієнтів. Наукова новизна. Виявлено вплив різного положення зуба в щілині різних переломів нижньої щелепи на ефективність фіксації. Визначення оптимальної ділянки кістки, для накладання кісткових фіксаторів за допомогою пристрою для визначення механічних параметрів кістки № 150086 від 30.12.2021. Висновки. Якщо зуб залишається в ділянці перелому нижньої щелепи, він використовується, як опора та покращує фіксацію відломків, що в свою чергу зменшує ризик попаданню ротової рідини в рану і при цьому відбувається краща консолідація відломків. Ускладнення відбулись у 4 пацієнтах при збережені зубів в лінії перелому. А саме 2 зубів (48,38), де хід лінії перелому проходить через лунку зуба та 2 зуба (37,47) лінія перелому проходить косо через лунку зуба. Зуби були проліковані ендодонтично після травми без розриву судинно-нервового пучка. Одним з важливих факторів залишається обробка порожнини рота та санація зубів – це важливі фактори, які роблять процес регенерації швидше ран в ЩЛХ. Таким чином рішення про видалення, або збереження зубів в лінії перелому повинно прийматись на основі клінічної картини з розрахунком сучасних досліджень. Після репозиції та іммобілізації уламків нижньої щелепи, необхідно створити умови для процесів репаративного остеогенезу. Основою успіху є досягнення максимального діастаза кісткової рани та співставлення відломків, що дозволяє в майбутньому зробити максимально природнім прикус і відновити його.
Посилання
Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія: підручник / В. О. Маланчук та ін. К. : ЛОГОС, 2011. Т. 2. 606 с.
Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія: підручник / В. О. Маланчук та ін. К. : ЛОГОС, 2011. Т. 1. 669 с.
Стоматологія надзвичайних ситуацій з курсом військової стоматології: [підручник для студентів ВМНЗ III-IV рівнів акредитації] / Г. П. Рузін, та ін. Харків : Торнадо, 2006. 264 с.
Рибалов О. В., Ахмеров В. Д. Ускладнення травматичних пошкоджень щелепно-лицевої області: (навч. – метод. посіб. для студ. стомат. факульт. вищих мед. навч. закладів IV рівнів акредитації та інтернів- стоматологів). Полтава, ТОВ «Фірма «Техсервіс»», 2011. 169 c.
Марікуца В. І. Лікування переломів нижньої щелепи методом остеосинтезу накістними пластинами : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.22 «Стоматологія»; Українська медична стоматологічна академія. Полтава, 2000. 15 с.
Петренко В. А. Неотложная стационарная помощь пострадавшим с повреждениями челюстно- лицевого скелета. Екатеринбург, 2002. 75 с.
Побожьева Л. В., Копецкий И. С. Изучение пародонтологического статуса у пациентов с переломами челюстей. The journal of scientific articles «Health & education millennium» (series Medicine). 2013. T. 15. С. 53–54.
Принда Ю. М. Е. З. Красівський, З. М. Солонинко Досвід лікування переломів нижньої щелепи з використанням назубних дротяних шин. Медицина транспорту України. 2009. № 3, С. 23–26.
Хирургическая стоматология и челюстно-лицевая хирургия. Национальное руководство ; под ред. А. А. Кулакова. Т. Г. Робустовой, А. И. Неробеева. Москва.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. 928 с.
Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія : підручник : / Маланчук В. О., Логвіненко І. П., Маланчук Т. О. та ін. Київ : ЛОГОС, 2011. 607 с.
Baig Muqeet, Prasad Kavitha, Roopashree. Fixation of mandibular fractures – a comparative study between 2.0 mm locking plates snd screws and 2.5 mm conventional miniplates and screws. Int. Journal of Clinical Dental Science. 2011. № 2 (4). P. 63–68.
Bodner Lipa, Amitay Sigal, Zion Ben. Clinical outcome of conservative treatment of displaced mandibular fracture in adults [Electronic resource]. Joshua. Surgical Science. 2013. № 4. P. 500–505.
Choi Kang-Young, Jung-Dug Yang, Ho-Yun Chung. Current concepts in the mandibular condyle fracture management. Part І: Overview of condylar fracture. Arch. Plast. Surg. 2012. № 39. P. 291–300.
Duddu Mahesh Kumar, Muppa Radhika, Bhupatiraju Prameela. Cap splint – a definitive treatment modality for pediatric mandibular fractures – a case report. Indian Journal of Dental Sciences. 2012. Vol. 4. Issue 5. P. 47–49
Ethunandan M., Shanahan D., Patel M. Iatrogenic mandibular fractures following removal of impacted third molars: an analysis of 130 cases. British Dental Journal. 2012. Vol. 212. № 4. P. 179–184.
Seung Min Nam, Jang Hyun Lee, Jun Hyuk Kim. The application of the Risdon approach for mandibular condyle fractures. BMC Surgery. 2013. Vol. 13 (25). Р. 7
Strasza Martin, Rainer Wolschner, Christian Schopper. Miniplate osteosynthesis for mandibular angle fracturese – A retrospective comparative study of 3 concepts in a temporal cohort. Journal of Cranio-Maxillo- Facial Surgery. 2016. № 44. P. 56–61.
Vakade Chinmay Dilip, Kirthi Kumar Rai, H.R Shiva Kumar. Efficacy of post-operative antibiotics in the management of facial fractures: single day against five day regimen. Arch. CranOroFac. Sc. 2014. № 1 (6). P. 76–80.
Swetah Vane C. S., Thenmozhi M. S. Mandibular fracture: an analysis of vulnerable fracture points, types and management methods. J. Pharm. Sci. & Res. 2015.Vol. 7 (9). P. 714– 717.
Bykowski P. N., James M. R., Daniali I. B., L. N., Clavijo-Alvarez, J. A. The Epidemiology of Mandibular Fractures in the United States, Part 1: A Review of 13,142 Cases from the US National Trauma Data Bank. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 2015. № 73(12). Р. 2361–2366.
