ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТИТАНОВИХ ПЛАСТИН ДЛЯ ВИБОРУ ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ ПРИ ВІДКРИТОМУ ПЕРЕЛОМІ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ З НАЯВНІСТЮ ЗУБА В ЩІЛИНІ ПЕРЕЛОМУ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2023-47-1.17Ключові слова:
титанова пластина, визначення механічних параметрів кістки, переломи нижньої щелепи, зуба в щілині перелому, діастаз кісткової рани, іммобілізація уламків нижньої щелепи.Анотація
Мета роботи. Визначити твердість та пружність титанових пластин до кісткової тканини і покращити ефективність лікування пацієнтів з відкритими переломами нижньої щелепи з наявністю зуба в щілині перелому. Матеріали та методи. Рентгенологічні методи обстеження (комп’ютерна томографія). Обстежено та проліковано 60 пацієнтів. Хірургічне лікування відбувалося протягом 6 місяців на базі КМКЛ № 12, ЩЛВ № 2 м. Київ з 01.02.2022 по 01.08.2022. Серед пацієнтів всіх груп були 40 чоловіків та 20 жінок. Вік пацієнтів складав від 18 до 60. I група 20 – односторонній перелом кута нижньої щелепи котрий проходить поперечно через лунку зуба, характеризується розташуванням площини перелому приблизно по всій лінії і через верхівку кореня. II група 20 – односторонній перелом кута нижньої щелепи котрий проходить косо через лунку зуба. III група 20 – односторонній перелом кута нижньої щелепи дотично до лунки зубу. Наукова новизна: визначення вибору форми титанової пластини та оптимальної ділянки кістки, для накладання кісткових фіксаторів за допомогою пристрою для визначення механічних параметрів кістки № 150086 від 30.12.2021. Покращення ефективності фіксації зуба в щілині перелому. Висновки: Основою успіху є вибір титанової пластини для досягнення мінімального діастаза кісткової рани та співставлення відломків, що дозволяє в майбутньому зробити максимально природнім прикус і відновити його. В моделі було враховано відстань найближчих до щілини перелому гвинтів, чим покращили фіксацію пластини на нижній щелепі. Таким чином, при достатньо точному співставленні уламків та наявності щільного контакту між ними пластина 1.5 мм змогла забезпечити стабільність до умов, що відповідають жуванню. За наявності діастазу між уламками НЩ одна пластина даної форми забезпечує достатню стабільність при жувальних навантаженнях при наявності самонарізаючих 5 гвинтів. Одним з важливих факторів залишається особливості біомеханічної поведінки системи «Нижня щелепа-пластина» в даному випадку визначалися наявністю зони контакту кісткових фрагментів, що дає безпосередньо сприймати частину навантаження і за рахунок цього розвантажити пластину в ділянці перелому. Після репозиції та іммобілізації уламків нижньої щелепи, необхідно створити умови для процесів репаративного остеогенезу.
Посилання
Авєтіков Д.С. Застосування математичної моделі розтягнення і релаксації шкірно-жирових клаптів голови при їх підйомі та мобілізації. Проблеми екології та медицини. 2011. Том 15. -№ 3-4. С. 56.
Хекманн З.М., Лінке Й.Й., Вінтер В., Вебер Х.П. Біомеханіка покривних протезів з опорою на імплантати. Новини стоматології. 2003. № 2. C. 9-14.
Чуйко А.Н., Бережная Е.О., Бочаров Э.В., Бахуринский Н.Ю. О роли современных возможностей биомеханического анализа в стоматологии. Вісник стоматології. 2001. № 3. С. 43-49.
Panagiotopoulou O. Finite element analysis (FEA): applying an engineering method to functional morphology in anthropology and human biology. Ann. Hum. Biol. 2009. Vol.36. № 5. Р. 609-623.
Ступницький Р.М. Морфометрична будова гаверсових каналів альвеолярного відростка нижньої щелепи залежно від віку. Український стоматологічний альманах. 2006. № 2. С. 19-21.
Чуйко А.Н., Шинчуковский И.А. Биомеханика в стоматологии. Харьков: Форт, 2010. – 466 с.
Al-Sukhun J., Lindqvist C., Helendius M. Development of a three-dimensional finite element model of a human mandible containing endosseous dental implants II. Variables affecting the predictive behavior of a finite element model of a human mandible. J Biomed Mater Res A. 2007. vol. 80 (1). Р. 247-256 doi: 10.1002/ jbm.a.30894.
Hara T., Takizawa M., Sato T., Ide Y. Mechanical properties of buccal compact bone of the mandibular ramus in human adults and children: relationship of the elastic modulus to the direction of the osteon and the porosity ratio. Bull Tokyo Dent Coll. – 1998. Vol.39 (1). P.47-55.
Harle F., Champy M., Terry B. Atlas of Craniomaxillofacial Osteosynthesis. Miniplates, Mocroplates, and Screws. Stuttgart, New York: Thieme, 1999. 182 p.
Mish C.E., Qu Z., Bidez M.W. Mechanical properties of trabecular bone in the human mandible: implications for dental implant treatment planning and surgical placement. J Oral Maxiollofac Surg. 2000. Vol. 58(2). P247-248.
Sahin S., Cehreli M.C., Yalcin E. The influence of functional forces on the biomechanics of implant-supported prostheses-a review. J. Dent. 2002. № 30. Р.271-282.
Schwartz-Dabney C.L., Dechow P.C. Edentulation alters material properties of cortical bone in the human mandible. J Dent Res. 2002. Vol.81(9). P.613-617.
Schonning A., Oommen B., Ionescu I., Conway T. Hexahedral mesh development of free-formed geometry: The human femur exemplified. Computer-Aided Design. 2009. Vol.41. № 8. Р. 566-572.
Yamamoto K., Matsusue Y., Murakami K., Horita S., Sugiura T., Kirita T. Maxillofacial fractures in older patients. J Oral Maxillofac Surg. 2011. Vol. 69 (8). P. 2204 -2210.
Спосіб вимірювання щільності кісткової тканини : пат.5839 UA, МПК A 61 B 6/14. № 20040907367; заявл. 08.09.2004; опубл.15.03.2005.
Rho J.Y., Ashman R.B., Turner C.H. Young's modulus of trabecular and cortical bone material: ultrasonic and microtensile measurements. J. Biomech. 1993. № 26. Р.111-119.
Sheng-Hui L., Ruo-Feng T., Jin-Xiang D. Anisotropic finite element modeling for patient-specific mandible. Computer Methods and Programs in Biomedicine. 2007. Vol. 8(3). P. 197-209.
