ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ КІСТКИ ДЛЯ ВИБОРУ ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ ПРИ ВІДКРИТОМУ ПЕРЕЛОМІ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ З НАЯВНІСТЮ ЗУБА В ЩІЛИНІ ПЕРЕЛОМУ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-46-4.9Ключові слова:
визначення механічних параметрів кістки, переломи нижньої щелепи, зуба в щілині перелому, діастаз кісткової рани, репозиція, іммобілізація уламків нижньої щелепиАнотація
Мета роботи: покращити ефективність лікування пацієнтів з відкритими переломами нижньої щелепи з наявністю зуба в щілині перелому визначити твердість та пружність кісткової тканини. Матеріали та методи: Клінічні методи обстеження(об’єктивне обстеження), рентгенологічні методи обстеження (комп’ютерна томографія). Обстежено та проліковано 60 пацієнтів. В лікуванні було використано пристрій для визначення механічних параметрів кістки № 150086 від 30.12.2021. Хірургічне лікування відбувалося протягом 6 місяців на базі КМКЛ № 12, ЩЛВ № 2 м. Київ з 01.01.2022 по 01.06.2022. Серед пацієнтів всіх груп були 40 чоловіків та 20 жінок. Вік пацієнтів складав від 18 до 60 I група. У 40 пацієнтів з діагнозом: У 10 пацієнтів односторонній перелом кута нижньої щелепи виявлено (I група). У 20 пацієнтів двосторонній перелом кута нижньої щелепи (II група). У 10 пацієнтів подвійний перелом нижньої щелепи (III група). Позитивний симптом прямого та не прямого навантаження в ділянках перелому відмічалось у всіх 60 пацієнтів. Наукова новизна: визначення оптимальної ділянки кістки, для накладання кісткових фіксаторів за допомогою пристрою для визначення механічних параметрів кістки № 150086 від 30.12.2021. Покращення ефективності фіксації зуба в щілині перелому. Висновки: Міцність кісткової тканини залишається дуже варіабельною тому, якщо зуб залишається в ділянці перелому нижньої щелепи він використовується, як опора та покращує фіксацію відломків, що в свою чергу зменшує ризик попаданню ротової рідини в рану і при цьому відбувається краща консолідація відломків. Основою успіху є досягнення максимального діастаза кісткової рани та співставлення відломків, що дозволяє в майбутньому зробити максимально природнім прикус і відновити його. В нормі межа міцності кортикального шару нижньої щелепи на стиск становить 120–200 МПа, а на розтяг є дещо меншою. Ще меншою є міцність кортикальної кістки на кручення, її визначають на рівні 90–100 МПа. Ускладнення відбулись у 4 пацієнтах при збережені зубів в лінії перелому. А саме 2 зубів (37,48), де хід лінії перелому проходить через лунку зуба та 2 зуба (36,47) лінія перелому проходить косо через лунку зуба. Зуби були проліковані ендодонтично після травми без розриву судинно-нервового пучка. Одним з важливих факторів залишається особливості біомеханічної поведінки системи фіксатор-кістка в даному випадку визначалися наявністю зони контакту кісткових фрагментів, що дає безпосередньо сприймати частину навантаження і за рахунок цього розвантажити пластину в ділянці перелому. Після репозиції та іммобілізації уламків нижньої щелепи, необхідно створити умови для процесів репаративного остеогенезу.
Посилання
Маланчук В.О., Логвиненко І.П., Маланчук Т.О. та ін. Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія: підручник (у 2 томах). ЛОГОС, Київ, 2011. 606 с.
Алавердов В.П. Применение конструкций из биорезорбируемых материалов для фиксации костных фрагментов в челюстно-лицевой хирургии (клинико-экспериментальное исследование). дис. канд. мед. наук. Москва, 2005. 103 c.
Hallab N., Merritt K., Jacobs J.J. Metal sensitivity in patients with orthopaedic implants. J. Bone Joint Surg. Am. 2001. № 83-A(3). Р. 428–436.
Patterson S.P., Daffner R.H., Gallo R.A. Electrochemical corrosion of metal implants. Am. J. Roentgenol., 2005. № 184(4). Р. 1219–1222.
Музиченко П.Ф. Проблеми біоматеріаловедення в травматології та ортопедії. Травма. 2012. № 1. С. 94–98.
Руководство по внутреннему остеосинтезу / М.Е. Мюллер, М.Е. Алльговер, Р. Шнейдер и др. М.: Ad Margimen, 1996. 144 с. 41
Geeta Singh, Shadab Mohammad, Chak R. K., Norden Lepcha, Nimisha Singh, Laxman R. Malkunje Bio-Resorbable Plates as Effective Implant in Paediatric Mandibular Fracture J. Maxillofac. Oral Surg. 2012. № 11(4). Р. 400–406.
Senel F.C., Tekin U.S., Imamoglu M. Treatment of mandibular fracture with biodegradable plate in an infant: report of a case. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod. 2006. № 101(4). Р. 448–450
Saikrishna D., Nimish Gupta. Comparison of circummandibular wiring with resorbable bone plates in pediatric mandibular fractures J. Maxillofac. Oral Surg. 2010. № 9(2). Р. 116–118
El-Saadany W.H., Sadakah A.A., Hussein M.M., Saad K.A. Evaluation of using ultrasound welding process of biodegradable plates for fixation of pediatric mandibular fractures. Tanta Dental Journal. 2015. № 12. Р.22eS29.
Дудко О.Г. Остеосинтез переломів кісток полімерними конструкціями, що розсмоктуються (огляд літератури). Вісник ортопедії,травматології та протезування. 2011. № 1. С. 80–85.
Грицанов А.И., Станчиц Ю.Ф. О коррозии металлических конструкций и металлозов тканей при лечении переломов костей. Вестник хирургии. 1977. № 2. С. 105–109.
Ikarashi Y., Momma J., Tsuchiya T., Nakamura A. Evaluation of skin sensitization potential of nickel, chromium, titanium and zirconium salts using guinea pigs and mice. Biomaterials. 1996. Vol. 17. Р. 2103–2108.
Lee H.B., Oh J.S., Kim S.G., Kim H.K., Moon S.Y., Kim Y.K., et al. Comparisonof Titanium and Biodegradable Miniplates for Fixation of Mandibular Fractures. J Oral Maxillofac Surg. 2010. № 68. Р. 2065-9.
Алавердов В.П. Применение конструкций из биорезорбируемых материалов для фиксации костных фрагментов в челюстно-лицевой хирургии (клиникоэкспериментальное исследование). автореферат дис. на соискание ученой степени к. мед. н. спец. 14.00.21 Москва, 2005. 25 с.
Yu J.C., Bartlett S.P., Goldberg D.S., Gannon F., Hunter J., Habecker P., Whitaker L.A. An experimental study of the effects of craniofacial growth on the longterm positional stability of microfixation. The Journal of craniofacial surgery. 1996. № 7(1). Р. 64-68.
Wood G.D. Inion biodegradable plates: Th e fi rst century. Br J Oral Maxillofac Surg. 2006. № 44. Р. 38-41.
Маланчук В.О., Астапенко О.О., Копчак А.В. Особливості застосування біорезорбтивних фіксаторів при переломах лицевого черепу в різних анатомофункціональних зонах. наукові дискусії. Український медичний часопис. 2013. 5(97) – ІХ/Х. С. 156-159.
Bell B.R., Kindsfater C.S. Th e use of biodegradable plates and screws to stabilize facial fractures. J Oral Maxillofac Surg. 2006. № 64. Р. 31-9.
Buijs G.J., van der Houwen E.B., Stegenga B., Bos R.R., Verkerke G.J. Mechanical strength and stiffness of biodegradable and titanium osteofixation systems. Journal of oral and maxillofacial surgery : official journal of the American Association of Oral and Maxillofacial Surgeons. 2007. № 65(11). Р. 2148-2158.
Bostman O.M., Pihlajamaki H.K. Adverse tissue reactions to bioabsorbable fixation devices. Clinicalorthopaedics and related research. 2000. №(371). Р. 216-227.
Sedhain B.P., Jia Y.L., Yang P., Han C.H. Comparison of Biodegradable And Titanium ScrewPlates In Mandible Fracture.Journal of Nepal Dental Association. 2013. Vol. 13. № 2. Р. 54-61.
Bell B.R., Kindsfater C.S. Th e use of biodegradable plates and screws to stabilize facial fractures. J Oral Maxillofac Surg. 2006. № 64. Р. 31-9.
Ferretti C., Reyneke J.P. Mandibular, sagittal split osteotomies fixed with biodegradable or titanium screws: A prospective, comparative study of postoperative stability. Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, Oral Radiology, and Endodontology. 2002. № 93(5). Р. 534-537.
Wittwer G., Adeyemo W.L., Yerit K., Voracek M., Turhani D., Watzinger F., Enislidis G. Complications after zygoma fracture fixation: is there a difference between biodegradable materials and how do they compare with titanium osteosynthesis? Oral surgery, oral medicine, oral pathology, oral radiology, and endodontics. 2006. № 101(4). Р. 419-425.
