ОСОБЛИВОСТІ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ У ДІТЕЙ ІЗ ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ

Анотація

Для сучасного етапу розвитку дитячої стоматологічної допомоги у світі характерна підвищена увага до проблем забезпечення кваліфікованою медичною лікувально-профілактичною допомогою дітей із обмеженими фізичними можливостями. В даний час найбільш поширеним неврологічним захворюванням, що діагностується у дітей в ранньому віці, є дитячий церебральний параліч (ДЦП). Полісиндромний характер даної патології визначає різноманіття клінічних проявів, в тому числі високий ризик виникнення стоматологічної патології. При ДЦП ушкоджуються кіркові, підкіркові, стволові структури головного мозку. Порушуються функції організму: функції м'язів, рухів, прийому їжі тощо, вплив яких на формування зубощелепних аномалій загальновідомий, як і поєднання морфологічних порушень розвитку зубощелепної системи з міофункціональними порушеннями, які роблять зубо-щелепно-лицевий комплекс нестійким до фізіологічних навантажень. Наприклад, формування рухового стереотипу, становлення у здорової дитини мовних функцій мають закономірності. Якщо у здорової дитини лепет вже достатньо сформований і вдосконалюється функція дихання, то у дітей з ДЦП у цей період відзначаються порушення тонусу м'язів артикуляції, обмеження довільних рухів язика і губ, оральні синкінезії, утруднення процесу годування. З цього випливає, що моторні порушення при ДЦП стосуються не лише кінцівок і тулуба, а й щелепно-лицьової ділянки. При цьому у дітей із ДЦП уповільнено формування рухових функцій, порушено координацію тонких, диференційованих рухів, що призводить до неможливості правильного догляду за порожниною рота у таких дітей. Мета дослідження. Вивчення особливостей клінічних проявів дитячого церебрального паралічу в порожнині рота у дітей. Методи дослідження. Аналіз та узагальнення літературних даних, систематизація інформації про виявлені зміни стану порожнини рота у дітей з ДЦП. Наукова новизна. Вивчення та систематизація причинно-наслідкових зв′язків розвитку основних стоматологічних захворювань та їх залежність від вираженості неврологічної симптоматики дозволить розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів, що призведе до поліпшення якості життя дітей з ДЦП. Висновки. У дітей, які страждають на ДЦП, відзначається стійка тенденція до підвищення частоти та інтенсивності каріозних уражень, помірно виражені запальні явища в пародонті. Найбільш важка зубощелепна патологія найчастіше спостерігається у дітей, які мають мовленнєві порушення. Діти з ДЦП мають підвищений ризик розвитку стоматологічних хвороб, що зумовлюється характером основного й супутніх захворювань, і тому потребують особливої уваги з боку лікаря-стоматолога щодо своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів із врахуванням перебігу неврологічного захворювання.