ОСОБЛИВОСТІ ПРЯМОГО ФОТОКОМПОЗИЦІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЗУБІВ З РІЗНОЮ КАРІЄСРЕЗИСТЕНТНІСТЮ ЕМАЛІ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2023-48-2.10Ключові слова:
зуби, емаль, карієсрезистентність, протравлення, відновлення, фотокомпозиційний матеріалАнотація
Мета дослідження. Клінічна оцінка прямих реставрацій жувальних зубів з життєздатною пульпою, виконаних з фотокомпозиційного матеріалу за різного часу кислотного протравлення емалі, залежно від рівня її карієсрезистентності, яку оцінювали за структурно-функціональною кислотостійкістю. Матеріали і методи дослідження. У 105 пацієнтів наногібридним фотокомпозитом було проведено пряме відновлення 105 жувальних зубів з порожнинами I класу за Блеком. У 38 пацієнтів І групи з високою та середньою структурно-функціональною кислотостійкістю емалі та у 36 осіб ІІІ групи з низькою та дуже низькою кислотостійкістю тотальне протравлення твердих тканин зубів проводили 15 секунд, у 31 пацієнта ІІ групи з високою та середньою кислотостійкістю емаль протравлювали 30 секунд, дентин – 15 секунд. Стан відновлень оцінювали за критеріями, які стосувалися крайового забарвлення, крайового прилягання та вторинного карієсу. Наукова новизна. Через 6 місяців за критеріями «крайове забарвлення», «крайове прилягання» та «вторинний карієс» у пацієнтів І групи порушення були виявлені у 3 реставраціях (7,89%), в осіб ІІ групи – у 2 відновленнях (5,56%), у пацієнтів III групи – у 4 відновленнях (12,90%), у 12 місяців порушення встановлені, відповідно, у 7 відновленнях (20%), у 2 (5,88%) і 11 реставраціях (40,74%). Вторинний карієс був діагностований тільки в осіб ІІІ групи, відповідно до термінів, в 1 (3,23%) та 3 відновлених зубах (11,11%). Загальна кількість відновлень з порушеннями у пацієнтів III групи у 12 місяців була у 1,6 та 5,5 рази більшою, ніж у пацієнтів I та II групи, при цьому в осіб І групи відновлень з порушеннями було у 3,5 рази більше, ніж у пацієнтів ІІ групи, в яких за високої або середньої кислотостійкості емалі час її протравлення був збільшений. Для зниження ризику розвитку ускладнень і пролонгації термінів функціонування відновлень у пацієнтів з високим або середнім рівнем структурно-функціональної кислотостійкості емалі слід збільшити час кислотного протравлення емалі до 30 секунд. В осіб з низьким або дуже низьким рівнем кислотостійкості обстеження стану реставрацій необхідно проводити кожні 6 місяців, особливу увагу слід приділяти діагностиці у відновлених зубах вторинного карієсу. Висновки. При проведенні прямого фотокомпозиційного відновлення зубів необхідно враховувати карієсрезистентність емалі за структурно-функціональною кислотостійкістю та диференційовано підходити до часу її протравлення.
Посилання
Jing Xue Factors influencing clinical application of bulk-fill composite resin. Hua Xi Kou Qiang Yi Xue Za Zhi. 2020. Jun 1;38(3). P. 233-239. doi: 10.7518/hxkq.2020.03.001. PMID: 32573127 PMCID: PMC7296366.
Zafar MS, Ahmed N. The effects of acid etching time on surface mechanical properties of dental hard tissues. Dent Mater J. 2015. 34(3). P. 315-20. doi: 10.4012/dmj.2014-083. Epub 2015 Apr 23. PMID: 25904167.
Sofan E, Sofan A, Palaia G, Tenore G, Romeo U, Migliau G. Classification review of dental adhesive systems: from the IV generation to the universal type. Ann Stomatol (Roma). 2017. Jul 3;8(1). P. 1-17. doi: 10.11138/ads/2017.8.1.001. PMID: 28736601; PMCID: PMC5507161.
Campos M.F.T.P, Moura D.M.D., Borges B.C.D., Assuncao I.V., Caldas M.R.G.R., Platt J.A., Özcan M, Souza R.O.A.E. Influence of Acid Etching and Universal Adhesives on the Bond Strength to Dentin. Braz Dent J. 2020. Jun 31(3). P. 272-280. doi: 10.1590/0103-6440202002884. Epub 2020 Jul 13. PMID: 32667522.
Tanapitchpong R., Chunhacheevachaloke E., Ajcharanukul O. In vivo and in vitro study of enamel fluid flow in human premolars. Arch Oral Biol. 2020. Sep. P. 117:104795. doi: 10.1016/j.archoralbio.2020.104795. Epub 2020 Jun 6. PMID: 32540555.
Ajcharanukul O. Effect of the pulpal hydrostatic pressure on the morphological data of the fluid droplets emerging from dental enamel in human teeth. Data Brief. 2020. Jun 20. P. 31:105901. doi: 10.1016/j.dib.2020.105901.PMID: 32676525; PMCID: PMC7352052.
Удод О. А., Сироткіна О. В. Сучасні погляди на прогнозування карієсу зубів. Вісник проблем біології і медицини. 2012. Вип. 3, том 1 (94). С. 18-22.
Schmalz G., Ryge G. Reprint of Criteria for the clinical evaluation of dental restorative materials. Clin Oral Invest. 2005. 9. P. 215–232. https://doi.org/10.1007/s00784-005-0018-z.
Chandrasekhar V., Rudrapati L., Badami V., Tummala M. Incremental techniques in direct composite restoration. J Conserv Dent. 2017. Nov-Dec 20(6). P. 386-391. doi: 10.4103/JCD.JCD_157_16. PMID: 29430088; PMCID: PMC5799982.
Uzay Koc Vural, Arlin Kiremitçi, Saadet Gökalp Clinical Performance and Epidemiologic Aspects of Fractured Anterior Teeth Restored with a Composite Resin: A Two-Year Clinical Study. J Prosthodont. 2019. Jan 28(1). P. 204-209. doi: 10.1111/jopr.12645. PMID: 2896076.
Ожоган І. А., Герелюк В. І., Ожоган З. Р. Аналіз експертної оцінки реставрацій бічних зубів. Український стоматологічний альманах. 2014. № 4. С. 25.