ОЦІНКА СТАНУ ГІГІЄНИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РІЗНИМ СТУПЕНЕМ УРАЖЕННЯ ТКАНИН ПАРОДОНТУ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2023-50-4.15Ключові слова:
дорослі, стоматологія, епідеміологія, гігієна порожнини рота, пародонтит.Анотація
Мета роботи. Дослідження присвячене вивченню стану гігієни порожнини рота у пацієнтів із різним ступенем ураження тканин пародонту. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 63 пацієнти 35-60 років із різним ступенем ураження тканин пародонту які були оглянуті на базі стоматологічної поліклініки № 1 м. Львів. Пацієнтів було поділено були розділені на різні вікові групи: 35-39, 40-49 і 50-60 років. Для оцінки стану гігієни порожнини рота використовували індекси Silness-Loe, Stallard і індекс зубного каменю. Статистично значущу відмінність між альтернативними кількісними ознаками з розподілом, відповідним нормальному закону, оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Різницю вважали статистично значущою при р<0,01. Спостерігалося, що пацієнти жіночої статі у віці 35-39 років мали більший індекс Silness-Loe та Stallard порівняно із чоловіками того ж вікового діапазону, що може вказувати на менший рівень гігієни порожнини рота у жінок цього віку. Подібна тенденція була спостережена у показнику зубного каменю, де жінки мали значно вищий показник ніж чоловіки. У віці 50-60 років індекси Silness-Loe та Stallard у чоловіків та жінок були порівняно схожими, але чоловіки все ж мали дещо вищі показники. Це може бути пов'язано з поступовим старінням організму та зниженням загальної імунної активності, яка впливає на стан порожнини рота. Дослідження підкреслює необхідність у глибокому аналізі етіологічних чинників, що впливають на стан гігієни порожнини рота у осіб, що страждають на пародонтит, для підвищення ефективності лікувальної стратегії. Комплексний підхід до аналізу здобутих даних про стан гігієни порожнини рота має критичне значення для розробки цілеспрямованих лікувально- профілактичних програм для пацієнтів з різними стадіями захворювань пародонту, із врахуванням індивідуальних характеристик кожного пацієнта, таких як вік та стать.
Посилання
Kassebaum N.J., Bernabé E., Dahiya M., et al. Global burden of severe periodontitis in 1990-2010: a systematic review and metaregression. J Dent Res. 2014. № 93. Р. 1045-53.
Mariotti A., Hefti A.F. Defining periodontal health. BMC Oral Health. 2015. № 15(Suppl 1). S 6.
Mariotti A. Dental plaque-induced gingival diseases. Ann Periodontol. 1999. № 4(1). Р. 7-19.
Schätzle M., Löe H., Lang N.P., Bürgen W., Ånerud Å., Boysen H. The clinical course of chronic periodontitis. IV. Gingival inflammation as a risk factor in tooth mortality. J Clin Periodontol. 2004. № 31. Р. 1122-1127.
Page R.C., Sturdivant E.C. Noninflammatory destructive periodontal disease (NDPD). Periodontol 2000. 2002. № 30. Р. 24-39.
Хоменко Л. О., Чайковський Ю. Б., Смоляр Н. І. Терапевтична стоматологія дитячого віку. – Київ: Книга плюс, 2014. 432 с.
Repetska O.M. Dynamics of protein metabolism indicators in the oral fluid after complex treatment of generalized periodontitis in young persons on the background of primary hypothyroidism. JMBS. 2022. № 7(4), 95–99 doi: 10.26693/jmbs07.04.095.