ВПЛИВ ЛІКУВАЛЬНО- ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ НА СТАН ЗУБІВ ДІТЕЙ 2-5 РОКІВ НА ФОНІ НЕДОСТАТНЬОГО ВМІСТУ ВІТАМІНУ D
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-53-3.19Ключові слова:
діти, карієс зубів, загальний вітамін D, магній.Анотація
Ранній дитячий карієс – особлива форма, що має багатофакторну природу. Активні метаболіти вітаміну D відіграють ключову роль у засвоєнні кальцію, мінералізації кісток та сприяють метаболізму фосфатів і магнію. Поглиблене вивчення складних взаємовідносин між карієсом, рівнем вітамину D, якості харчування має важливе значення для вдосконалення статегії в галузі здоров’я порожнини рота у дітей. Метою роботи стало вивчення впливу запропонованого лікувально-профілактичного комплексу на стан твердих тканин зубів дітей 2-5 років. Було обстежено 44 дитини віком 2-5-ти років з множинним ураженням зубів. Діти вперше відвідали стоматолога. Раніше батьки відмовлялися від лікування зубів з причини відсутності скарг з боку дитини. Таким чином, поширеність карієсу складає 100 %. Діти були розподілені на 2 групи: основна (n=25) та група порівняння (n=19). Матеріали та методи. До складу лікувально-профілактичного комплексу введено гель «Слюрем» (діючою складовою є гідроксіапатит (нанокальцид) 3-5 %); Аквадетрим вітамін D3, водний розчин (15000 МО в 1 мл); вітамінно-мінеральний комплекс «Алфавіт. Дитячий садок». Всім дітям раз на 6 міс проводилась професійна гігієна порожнина рота, в домашніх умовах користувалися зубною пастою «Lacalut Kids». Протягом 2-х років вивчали показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу тимчасових зубів за допомогою індексів кпп та кпз, ускладнений карієс, приріст карієсу по кпп та кпз., а також динаміку зростання вмісту 25(ОН)D та магнію в сироватці крові. За два роки застосування ЛПК карієспрофілактичний ефект в основній групі склав 70,1 %; вміст 25(ОН)D в сироватці крові дітей основної групи підвищився в 3,3 рази (р1<0,001), в групі порівняння – в 1,7 рази (р1<0,001); рівень магнію в групі порівняння було підвищено незначно, в той час як у дітей основної групи зазначено підвищення в 1,14 рази. Висновки. Таким чином, стабільний позитивний терапевтичний ефект стоматологічної патології у дітей молодшого віку доводить ефективність застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу та включення в комплексне лікування медикаментозної корекції статусу вітаміну D.
Посилання
Боротьба з карієсом зубів у дітей: керівництво ВООЗ по впровадженню. Практичний посібник ВООЗ. URL: https://iris.who.int/bitstream/han dle/10665/330643/9789240017023-rus.pdf?isAllowed
Zou J., Du Q., Ge L., Wang J., Wang X., Li Y., Song G., Zhao W., Chen X., Jiang B., Mei Y., Huang Y., Deng S., Zhang H., Li Y., Zhou X. Expert consensus on early childhood caries management. Int J Oral Sci. 2022. № 14(1). Р. 35. doi: 10.1038/s41368-022-00186-0.].
Каськова Л. Ф., Павленкова О. С., Уласевич Л. П. Карієс тимчасових зубів: навчальний посібник. Полтава, ПП «Астрая», 2023. 122 с.
Godovanets O., Kotelban A., Romaniuk D., Moroz P. Clinical features of the caries course of temporary teeth in children. Wiad Lek. 2023. № 76(7). Р. 1549-1553. doi: 10.36740/WLek202307106.
Uribe S.E., Innes N., Maldupa I. The global prevalence of early childhood caries: A systematic review with meta-analysis using the WHO diagnostic criteria. Int J Paediatr Dent. 2021. № 31(6). Р. 817-830. doi: 10.1111/ ipd.12783.
Wigen T.I., Wang N.J. Maternal health and lifestyle and caries experience in preschool children. A longitudinal study from pregnancy to age 5 yr. European journal oral sciences. 2011. Vol. 119(6). P. 463–468. doi: 10.1111/ j.1600-0722.2011.00862.
Meurman P.K., Pienihäkkinen K. Factors Associated with Caries Increment: A Longitudinal Study from 18 Months to 5 Years of Age. Caries Research. 2010. Vol. 44(6). P. 519–524. doi: 10.1159/000320717.
Шкляр Х. В., Авдєєв О. В. Ранній дитячий карієс зубів. Сучасний погляд на проблему. Одеський медичний журнал. 2022. № 1–2 (179–180). C. 79-86. doi 10.54229/2226-2008-2022-1-2-14
Chen X., Daliri E.B., Kim N., Kim J.R., Yoo D., Oh D.H. Microbial Etiology and Prevention of Dental Caries: Exploiting Natural Products to Inhibit Cariogenic Biofilms. Pathogens. 2020. № 14. Р. 9(7). Р. 569. doi: 10.3390/pathogens9070569.
Marushko Yu.V., Hyshchak T.V. Prevention of vitamin D deficiency in children. The state of the problem in the world and in Ukraine. Modern Pediatrics. Ukraine. 2021. № 4(116). Р. 3645. doi 10.15574/ SP.2021.116.36
Bumbu B.A., Luca M.M., Buzatu R. Examining the Role of Vitamin D in Caries Susceptibility in Children’s Deciduous Teeth: A Systematic Review. Nutrients. 2023. № 15(22). Р. 4826. doi: 10.3390/nu15224826.
Costantini E., Sinjari B., Piscopo F., Porreca A., Reale M., Caputi S., Murmura G. Evaluation of Salivary Cytokines and Vitamin D Levels in Periodontopathic Patients. Int J Mol Sci. 2020. № 21(8). Р. 2669. doi: 10.3390/ijms21082669.
Botelho J., Machado V., Proença L., Delgado A.S., Mendes J.J. Vitamin D Deficiency and Oral Health: A Comprehensive Review. Nutrients. 2020. № 12(5). Р. 1471. doi: 10.3390/nu12051471.
Wu L., Luthringer B.J., Feyerabend F., Schilling A.F., Willumeit R. Effects of extracellular magnesium on the differentiation and function of human osteoclasts. Acta Biomater. 2014. № 10(6). Р. 2843-54. doi: 10.1016/j. actbio.2014.02.010.
Літовка І.Г., Березовський В.Я. Вплив магнію на ремоделювання кісткової тканини. Фізіологічний журнал. 2018. Т. 64, № 3. С. 91-99. doi: https://doi. org/10.15407/fz64.03.091
Uwitonze A.M., Razzaque M.S. Role of Magnesium in Vitamin D Activation and Function. J Am Osteopath Assoc. 2018. № 118(3). Р. 181-189. doi: 10.7556/ jaoa.2018.037.
Klitinska O.V., Gasyuk N. V, Kostenko Y. Y. et al. Statistical model of caries formation and progression in children of preschool and early school age domiciled in biogeochemical deficiency of fluorine and iodine. Journal of Stomatology. 2017. № 70(6). Р. 674-678 doi: 10.5604/01.3001.0010.7725.
Бабієнко В. В., Мокієнко А. В., Полюлях О. А. Б125 Магній як есенційний мікронутрієнт: гігієнічні та медико-біологічні аспекти : монографія. Одеса : Прес-кур’єр, 2024. 300 с.
Клитинская О.В., Стишковський А.В. Магній в організмі та його роль у формування стоматологічної захворюваності. Україна. Здоров’я нації. 2020. № 3 (60). С. 130-137. doi 10.24144/2077-6594.3.2020.208661
Workinger J.L., Doyle R.P., Bortz J. Challenges in the diagnosis of magnesium status. Review. Nutrients. 2018. Vol. 10, № 9. Article ID E1202. doi: https://doi. org/10.3390/nu10091202
Котова Н.В., Старець О.О., Хіменко Т.М., Геращенко Ю.О., Коваленко Д.А. Дослідження існуючої практики годування дітей першого року життя: опитування батьків. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2020. № 1(35). С. 14–21. doi: 10.2406 1/2413-4260.X.1.35.2020.2.
Nguyen K.D., Doan H.T., Hoang H.T., Huynh N.C., Hsu M.L., Wong M.C.M. Developing and assessing the efficiency of VOSER software in recording dental caries according to WHO’s criteria 2013. J Dent Sci. 2023. № 18(4). Р. 1822-1829. doi: 10.1016/j.jds.2023.06.019.
Куцевляк В. Ф., Лахтін Ю. В.V. Індекса оцінка пародонтального статусу : навчальний посібник. Суми : ВВП «Мрія». 2015. 104 с. 24. Майборода Р. Є. Комп’ютерна статистика : підручник. Київ : ВПЦ Київський університет, 2019. 589 с.
Reddy S.T., Soman S.S., Yee J. Magnesium Balance and Measurement. Adv Chronic Kidney Dis. 2018. № 25(3). Р. 224-229. doi: 10.1053/j.ackd.2018.03.002.
Борщ К.К. Особливості прояву стресу серед дітей в умовах війни. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2023. № 1. С. 47-51. URL: https://doi.org/10.32782/psyvisnyk/ 2023.1.9