СУЧАСНІ ДАНІ ЩОДО ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ХРОНІЧНОГО ПЕРІОДОНТИТУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Анотація

Проблема лікування хворих на хронічний деструктивний періодонтит впродовж тривалого часу залишається актуальною у зв’язку з високою його поширеністю, складністю діагностики та інколи – відсутністю довготривалих позитивних результатів лікування. За результатами наукових досліджень захворювання періодонту посідають третє місце за частотою звернень до лікаря стоматолога після карієсу та пульпіту. 52 % дорослого населення у світі мають принаймні один зуб з апікальним періодонтитом. Неліковані зуби з апікальним періодонтитом можуть призвести до остеомієліту щелепи та системного захворювання, пов’язаного зі смертністю, а в більш ніж у 50 % хворих віком від 40 років, запальний процес у періодонті стає основною причиною видалення зубів, і, як наслідок – зниження якості життя пацієнтів. Найбільшу потенційну небезпеку для організму людини становлять деструктивні форми хронічного апікального періодонтиту, оскільки тривале запалення тканин періодонту є найчастішою причиною втрати зубів та формування вогнищ одонтогенної інфекції, що може призвести до виникнення запальних захворювань щелепно-лицевої області. Частка цієї форми захворювання становить 9–21 % від загальної кількості хворих із хронічним апікальним періодонтитом. Враховуючи високу поширеність та зростання захворюваності на хронічний апікальний періодонтит, складність проведення ефективного лікування, низьку його результативність, високий ризик розвитку ускладнень та рецидивів захворювання, проблема підвищення ефективності лікування цього захворювання зберігає свою актуальність. 

Мета роботи. Виконати аналіз наукових публікацій щодо вивчення розповсюдженості хронічного апікального періодонтиту зубів у пацієнтів різного віку. Матеріали та методи. Проведено аналіз публікацій баз даних Web of Sciense, SpringerOpen, Structure (NCBI), HINARI, PudMed, Scopus, Google scholar з використанням комбінації ключових слів: «періодонтиту», «апікальний періодонтиту», «деструктивні форми апікального періодонтиту», «поширеність хронічного періодонтиту», «apical periodontitis», «periapical inflammation», «рeriapical pathology». Критерії пошуку по роках – 2010–2024 рр. Відповідну додаткову літературу було включено після ручного пошуку у списках літератури включених статей. Журнали та інші джерела, присвячені питанням клінічної стоматології, ендодонтії, терапевтичної стоматології, автореферати та дисертаційні роботи були вивчені вручну з метою пошуку відповідних публікації. Значна поширеність хронічного періодонтиту та висока потреба населення в ендодонтичному лікуванні обґрунтовує безперервний пошук ефективних методів профілактики, діагностики та лікування АП, які були б, з одного боку, спрямовані на максимальне збереження зуба, а з іншого – на радикальне усунення осередку інфекції. З урахуванням цього підвищення якості ендодонтичного лікування періодонтиту є актуальною проблемою терапевтичної стоматології.