АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ГІПЕРЕСТЕЗІЇ ДЕНТИНУ У МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ І ЇХ ЗВ`ЯЗОК ІЗ ЦЕРВІКАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ЗУБІВ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-46-4.5Ключові слова:
гіперестезія дентину, клиноподібний дефект, пришийковий карієс, ерозіяАнотація
Мета дослідження. Вивчення показників гіперестезії дентину у молодих людей Донецької області, оцінка їх потенційного зв`язку із цервікальною патологією зубів. Методи дослідження. Клінічне обстеження 272 осіб (174 жінок і 98 чоловіків) 18-44 років включало опитування, збір даних анамнезу, огляд порожнини рота. Діагностували цервікальну патологію зубів і гіперестезію дентину (топографію, поширеність, інтенсивність). Статистична обробка даних включала використання методів параметричного і непараметричного аналізу. Наукова новизна. Проведене дослідження виявило високу загальну поширеність гіперестезії дентину – у 38,2% обстежених, яка у 1,5 рази частіше визначалась у пацієнтів з пришийковими ураженнями зубів і у 3,5 рази – у жінок (р>0,05). Її клінічні симптоми спостерігалась у 48,4% зубів з клиноподібним дефектом, у 42,1% зубів з ерозією емалі, у 38,0% зубів з пришийковим карієсом. Локалізована форма патології була діагностована у 2,2 рази частіше, ніж генералізована форма (р>0,05). Була визначена середньої сили залежність між поширеністю гіперестезії дентину і кількістю зубів з клиноподібним дефектом (r=0,404) та сполученням цервікальних уражень (r=0,320), p≤0,05. Спостерігався достовірний зв’язок між глибиною клиноподібних дефектів і наявністю клінічних симптомів гіперчутливості (χ2=8,174, р=0,043). Вік обстежених знаходився у зворотній кореляції з розповсюдженістю гіперестезії дентину у пацієнтів з ерозією (r=-0,36, р=0,02) і у прямій кореляції з її інтенсивністю у пацієнтів з пришийковим карієсом (r=0,60, р=0,0013). Був визначений середньої сили зв`язок між статтю та поширеністю (χ2=13,068) і інтенсивністю (χ2=13,727) симптомів гіперчутливості, р<0,001. Висновки. Значна розповсюдженість та інтенсивність гіперестезії дентину у молодих людей, її потенційний зв`язок із цервікальною патологією зубів зумовлює необхідність проведення подальших досліджень з метою розробки ефективних лікувально-профілактичних заходів.
Посилання
Мікросклад і мікроструктура зубних паст для лікування підвищеної чутливості твердих тканин зубів / Ю.Г. Коленко, К.О. Мялківський. Сучасна стоматологія. 2019. № 2. С. 36-41.
Десенсибилизация гиперчувствительных зубов – обязательная часть вашего протокола работы с пациентом во время стоматологического приема / Р.В. Симоненко, Н.Н. Васильева-Каташинская. Сучасна стоматологія. 2020. № 3. С. 7-13.
Особенности химического состава твердых тканей зубов у взрослых людей разных возрастных групп при гиперестезии зубов / А.К. Иорданишвили, А.К. Орлов. Институт стоматологии. 2019. № 3. С. 99-101. URL: https://instom.spb.ru/catalog/article/13908/?view=pdf
Nascimento M., Dilbone D., Pereira P., Duarte W.R., Geraldeli S., Delgado A.J. Abfraction lesions: etiology, diagnosis, and treatment options. Clin Cosmet Investig Dent. 2016. Vol. 8. P. 79–87.
Оптимизация методов лечения клиновидных дефектов зубов с симптомом гиперестезии / А.И. Булгакова, Д.М. Исламова, И.В. Валеев, С.В. Давыдова. Стоматология. 2013. № 92(1). С. 46-49. URL: https://www.mediasphera.ru/issues/stomatologiya/2013/1/030039-17352013111
Zuza A., Racic M., Ivkovic N., Krunic J., Stojanovic N., Bozovic D., Bankovic-Lazarevic D., Vujaskovic M. Prevalence of non-carious cervical lesions among the general population of the Republic of Srpska, Bosnia and Herzegovina. Int Dent J. 2019. Vol. 69(4). P. 281-288.
Yoshizaki K.T., Francisconi-Dos-Rios L.F., Sobral M.A., Aranha A.C., Mendes F.M., Scaramucci T. Clinical features and factors associated with non-carious cervical lesions and dentin hypersensitivity. J Oral Rehabil. 2017. Vol. 44(2). P. 112-118.
Teixeira D.N.R., Zeola L.F., Machado A.C., Gomes R.R., Souza P.G., Mendes D.C., Soares P.V. Relationship between noncarious cervical lesions, cervical dentin hypersensitivity, gingival recession, and associated risk factors: а cross-sectional study. J Dent. 2018. Vol. 76. P. 93-97.
Scaramucci T., de Almeida Anfe T.E., da Silva Ferreira S., Frias А.С., Pita Sobral М.А. Investigation of the prevalence, clinical features, and risk factors of dentin hypersensitivity in a selected Brazilian population. Clin Oral Invest. 2014. Vol. 18. P. 651–657.
Liu X.X., Tenenbaum H.C., Wilder R.S., Quock R., Hewlett E.R., Ren Y.F. Pathogenesis, diagnosis and management of dentin hypersensitivity: an evidencebased overview for dental practitioners. BMC Oral Health. 2020. Vol. 20(1). P. 220.
Sadaf D., Ahmad Z. Role of Brushing and Occlusal Forces in Non-Carious Cervical Lesions (NCCL). Int J Biomed Sci. 2014. Vol. 10(4). P. 265–268.
Распространенность некариозных пришеечных поражений и абфракций твердых тканей зубов у взрослых людей в разном возрасте / А.К. Иорданишвили, Д.А. Черный, В.В. Янковский, А.К. Орлов, К.О. Дробкова. Adv Gerontol. 2015; № 28(2). С. 393-398.
Yoshizaki K.T., Francisconi-Dos-Rios L.F., Sobral M.A., Aranha A.C., Mendes F.M., Scaramucci T. Clinical features and factors associated with non-carious cervical lesions and dentin hypersensitivity. J Oral Rehabil. 2017. Vol. 44(2). P. 112-118.
Que K., Guo B., Jia Z., Chen Z., Yang J., Gao P. A cross-sectional study: non-carious cervical lesions, cervical dentine hypersensitivity and related risk factors. J Oral Rehabil. 2013. Vol. 40(1). P. 24-32.
Lussi A., Strub M., Schürch E., Schaffner M., Bürgin W., Jaeggi T. Erosive tooth wear and wedge-shaped defects in 1996 and 2006: cross-sectional surveys of Swiss army recruits. Swiss Dent J. 2015. Vol, 125(1). P. 13-27.
