ДИНАМІКА ЗМІН ОСТЕОІНТЕГРАЦІЇ ДЕНТАЛЬНИХ ІМПЛАНТАТІВ У ХВОРИХ ШВИДКОПРОГРЕСУЮЧИМ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ НА ФОНІ ДІАБЕТИЧНОЇ ОСТЕОПАТІЇ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2023-49-3.9Ключові слова:
пародонтит, патологія пародонта, швидкопрогресуючий генералізований пародонтит, цукровий діабет, кістковий морфогенетичний білок 2 (BMP-2), оссеїн-гідроксиапатитний комплексАнотація
Вивчення факторів, що впливають на остеоінтеграцію дентальних імплантатів та їх нестабільність при генералізованому пародонтиті на тлі цукрового діабету 2 типу, і в першу чергу, таких, як ремоделювання, що проявляються прискореною втратою мінеральної щільності кісткової тканини навколо дентального імплантату із-за ініціації остеорезорбції та зниження кісткоутворення може стати основою для оцінки як фізіологічного прояву остеоінтеграції так і для розвитку нестабільності. Мета дослідження. Підвищення ефективності остеоінтеграції дентальних імплантатіву хворих швидкопрогресуючим генералізованим пародонтитом на фоні діабетичної остеопатії шляхом вивчення динаміки змін щільності кісткової тканини та розробки способів медикоментозної корекції ремоделювання кісткової тканини. Матеріал і методи дослідження. Порівняльна ефективність дентальної імплантації вивчалася у 52 хворих швидкопрогресуючий генералізований пародонтит та цукровим діабетом 2 типу, ускладненого системним остеопорозом, деструкцією кісткової тканини пародонту, які були поділені на 2 групи (по 26 хворих) і відрізнялися лише призначеним лікувальним комплексом, а також у 32 пацієнтів із встановленим діагнозом швидкопрогресуючий генералізований пародонтит без загальносоматичної патології, які отримували ідентичний терапевтичний комплекс з ІІ групою. Серед них спостерігалося 56(66,7 %) жінок та 28 (33,3 %) чоловіків. Середній вік склав 41,9±2,36 років. Пацієнтам І, ІІ та ІІІ групи було проведено дентальну імплантацію і у загальній кількості було встановлено 282 внутрішньокісткових дентальних імплантати при цьому ми прагнули того, щоб у кожній групі кількість проведених хірургічних операцій у відсотковому співвідношенні було приблизно однаковим. Результати дослідження. Проведені дослідження показали, що після встановлення дентальних імплантатів у відповідь на оперативне втручання, виникали зміни в альвеолярній кістці, що вели до до суттєвого зниження щільності кісткової тканини та були більш вираженими у хворих І та ІІ груп, ніж у представників ІІІ групи. Застосування фармакокорекції кісткового ремоделювання осеїн-гідроксиапатитного комплексу в поєднанні з морфогенетичним білком (rhBMP-2) після встановлення дентальних імплантатів у хворих із швидкопрогресуючим генералізованим пародонтитом протягом 1,5 місяці викликає посилення остеорегенерації, швидке та виражене відновлення кісткової щільності та швидше завершення остеоінтеграції не менше, ніж у 95 % випадків. Призначення при дентальній імплантації пацієнтам зі швидкопрогресуючим генералізованим пародонтитом при діабетичній остеопатії осеїн-гідроксиапатитного комплексу виявилося малоефективним. При використанні такого методу корекції кісткового ремоделювання спостерігалися нижчі темпи репарації кісткової щільності, що позначалося на уповільнені остеоінтеграції дентальних імплантатів та їх втраті. Висновки. Початкова низька щільність кісткової тканини і порушення в системі кісткового регулювання в комплексі із підвищеною остеорезорбцією та зниженням активності остеогенезу – є фактором ризику при дентальній імплантації у пацієнтів з генералізованим пародонтитом на тлі діабетичної остеопенії, що потребує комплексної антирезорбтивної та остеотропної терапії.
Посилання
Zhu L., Zhou C., Chen S., Huang D., Jiang Y., Lan Y., Zou S., Li Y. Osteoporosis and Alveolar Bone Health in Periodontitis Niche: A Predisposing Factors-Centered Review. Cells/ 2022. № 11. Р. 3380. doi: 10.3390/cells11213380.
Yu B., Wang C.Y. Osteoporosis and periodontal diseases–An update on their association and mechanistic links. Periodontol. 2000. 2022. № 89. Р. 99–113.
Гудар’ян О.О., Мащенко І.С., Кучеренко Т.О. Лікування агресивного (швидкопрогресуючого) генералізованого пародонтиту з викориcтанням системної ензимотерапії в комбінації із остеоіндуктивними засобами. Медичні перспективи. 2020. Т. 25, № 3. С. 144-152 doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.3.214852.
Simpson T.C. et al. Treatment of periodontal disease for glycaemic control in people with diabetes mellitus. Cochrane Database Syst Rev. 2015. V. 4. P. 221-227
Hayashi J. et al. Effects of periodontal treatment on the medical status of patients with type 2 diabetes mellitus: a pilot study. BMC Oral Health. 2017. V.17(1). № 77. Р. 1-6 DOI 10.1186/s12903-017-0369-2.
Мащенко І.С., Гудар’ян О.О., Кучеренко T.O Клінічні, імунологічні та метаболічні особливості загостреного і швидко прогресуючого варіантів генералізованого пародонтита. Сучасна стоматологія. 2020. Том 4. С. 26-32. doi: https://doi.org/10.33295/1992-576X-2020-4-26.
Гудар’ян О. О., Кучеренко Т. О. Стан кісткового метаболізму у хворих з різними варіантами течії генералізованого пародонтиту. Вісник проблем біології і медицини. 2020. Вип. 3. С. 314-318. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2020_3_73.
Chapple I.L., Genco R. Diabetes and periodontal diseases: consensus report of the joint EFP/AAP workshop on periodontitis and systemic diseases. J Periodontol. 2013. № 84(4). Р. 106–12.
Chen H., Liu N., Xu X., Qu X., Lu E. Smoking, radiotherapy, diabetes and osteoporosis as risk factors for dental implant failure: a meta-analysis. PLoS One. 2013. № 8(8). e71955. doi: 10.1371/journal.pone.0071955. PMID: 23940794.
Jiang X., Zhu Y., Liu Z., Tian Z., Zhu S. Association between diabetes and dental implant complications: a systematic review and meta-analysis. Acta Odontol Scand. 2021. № 79(1). Р. 9-18 doi: 10.1080/00016357.2020.1761031.
Sbricoli L., Bazzi E., Stellini E., Bacci C. Systemic Diseases and Biological Dental Implant Complications: A Narrative Review. Dent J (Basel). 2022. № 11(1). Р. 10 doi: 10.3390/dj11010010.
Германчук С. М. Морфобіохімічні зміни у тканинах пародонта при експериментальному цукровому діабеті. Український журнал медицини, біології та спорту. 2018. Т. 3, № 4. С. 13-19.
Liu W., Yu M., Chen F., Wang L., Ye C., Chen Q., Zhu Q., Xie D., Shao M., Yang L. A novel delivery nanobiotechnology: engineered miR-181b exosomes improved osteointegration by regulating macrophage polarization. J Nanobiotechnology. 2021. № 19(1). Р. 269 doi: 10.1186/s12951-021-01015-y.
Kohli N., Ho S., Brown S.J., Sawadkar P., Sharma V., Snow M., García-Gareta E. Bone remodelling in vitro: Where are we headed?: – A review on the current understanding of physiological bone remodelling and inflammation and the strategies for testing biomaterials in vitro. Bone. 2018. № 110. Р. 38-46 doi: 10.1016/j.bone.2018.01.015.
Johnson T.B., Siderits B., Nye S., Jeong Y.H., Han S.H., Rhyu I.C., Han J.S., Deguchi T., Beck F.M., Kim D.G. Effect of guided bone regeneration on bone quality surrounding dental implants. J Biomech. 2018. № 80. Р. 166-170 doi: 10.1016/j.jbiomech.2018.08.011.
Castelo-Branco C., Dávila Guardia J. Use of ossein-hydroxyapatite complex in the prevention of bone loss: a review. Climacteric. 2015. № 18(1). Р. 29-37. doi: 10.3109/13697137.2014.929107.
Kishchuk V., Bondarchuk O., Dmitrenko I., Bartsihovskyiy A., Lobko K., Grytsun Y., Isniuk A Morphological dynamics of bone tissue reparative regeneration during the implantation of biocomposite "syntekost" into the cavity of the traumatic defect of the iliac crest of a rabbit in the experiment. Wiad Lek. 2018. № 71(7). Р. 1281-1288.
Mitra S. Multiple Data Analyses and Statistical Approaches for Analyzing Data from Metagenomic Studies and Clinical Trials. Methods Mol Biol. 2019. № 1910. Р. 605-634. doi: 10.1007/978-1-4939-9074-0_20.
Kour A., Kumar A., Puri K., Khatri M., Bansal M., Gupta G. Comparative evaluation of probing depth and clinical attachment level using a manual probe and Florida probe. Journal of Indian Society of Periodontology, 2016. № 20(3). Р. 299–306 https://doi.org/10.4103/0972-124X.181241.
Різник Ю. Б., Різник С. С. Індексна оцінка стану тканин пародонта у хворих на цукровий діабет II типу. Сучасна стоматологія. 2019. № (5). С. 42-42.
Skalerič E., Petelin M., Gašpirc B. Antimicrobial photodynamic therapy in treatment of aggressive periodontitis (stage III, grade C periodontitis): A comparison between photodynamic therapy and antibiotictherapy as an adjunct to non-surgical periodontal treatment. Photodiagnosis and photodynamic therapy. 2023. № 41. Р. 103251. https://doi.org/10.1016/j.pdpdt.2022.103251