ЧАСТОТА РОЗВИТКУ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ

Анотація

Мета дослідження полягала у вивченні частоти розвитку стоматологічної патології у пацієнтів, що перехворіли Covid-19. Матеріали і методи дослідження. В дослідженнях взяли участь 47 осіб у віковому діапазоні від 15 років до 51 року: 22 жінки та 25 чоловік. Середній вік пацієнтів склав 36,6±3,5 років. Усі пацієнти мали відповідні документи про перенесену хворобу Covid-19, а також завірені довідки про їх одужання. Оцінка отриманих результатів проводилася на підставі вивчення наступних показників: інтенсивність карієсу, стан пародонту, швидкість салівації, гігієнічний стан порожнини рота і мінералізуючий потенціал ротової рідини, а також міри чутливості зубів до подразників. Акцент досліджень був спрямований на вивчення поширеності хвороби на гендерному і віковому рівні, а також тяжкості захворювання, що в подальшому могло послужити основою для адекватного проведення як стоматологічного лікування, так і профілактики стоматологічних захворювань у осіб після коронавірусної хвороби. Результати дослідження. Встановлено, що найменший відсоток хворих було у віковій групі до 20 років (8,5 %). Найчастіше хворіли особи у віці 21-40 років (61,7 %). За статевою ознакою частіше хворіли чоловіки. Згідно поставленого діагнозу лікарями-терапевтами легка міра Covid-19 спостерігалася у 21,3 % чоловік, середня тяжкість ‒ у 26 осіб (55,3 %), важка форма ‒ у 11 (23,4 %), при цьому 9 з них лікувалися в стаціонарі. Отже, у найбільшого відсотка пацієнтів спостерігалася середня тяжкість захворювання. При опитуванні пацієнтів було виявлено, що каріозні порожнини з'явилися після перенесеної хвороби. Окрім карієсу, реєструвалися і інші симптоми, а саме, розвиток або загострення гінгівіту і пародонтиту. Найвищі показники інтенсивності карієсу (14,6±1,8) спостерігалися у пацієнтів вікової групи 41-50 років, а найбільш низькі ‒ у молодих людей до 20 років. Поширеність карієсу склала 100 %, а запального процесу в пародонті 41,9 % і це вказує на те, що майже половина обстежених осіб потребувала спеціального лікування. Функціональна активність слинних залоз була низькою, а показники рН слини вказували на високу кислотність. Мінералізуючий потенціал ротової рідини, який вивчали за типом кристалізації слини, був понижений. У усіх пацієнтів спостерігалася підвищена чутливість зубів.