ЧАСТОТА РОЗВИТКУ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2023-50-4.4Ключові слова:
Covid-19, карієс, гінгівіт, пародонтит, гіпосалівація, демінералізація зубів, чутливість зубів.Анотація
Мета дослідження полягала у вивченні частоти розвитку стоматологічної патології у пацієнтів, що перехворіли Covid-19. Матеріали і методи дослідження. В дослідженнях взяли участь 47 осіб у віковому діапазоні від 15 років до 51 року: 22 жінки та 25 чоловік. Середній вік пацієнтів склав 36,6±3,5 років. Усі пацієнти мали відповідні документи про перенесену хворобу Covid-19, а також завірені довідки про їх одужання. Оцінка отриманих результатів проводилася на підставі вивчення наступних показників: інтенсивність карієсу, стан пародонту, швидкість салівації, гігієнічний стан порожнини рота і мінералізуючий потенціал ротової рідини, а також міри чутливості зубів до подразників. Акцент досліджень був спрямований на вивчення поширеності хвороби на гендерному і віковому рівні, а також тяжкості захворювання, що в подальшому могло послужити основою для адекватного проведення як стоматологічного лікування, так і профілактики стоматологічних захворювань у осіб після коронавірусної хвороби. Результати дослідження. Встановлено, що найменший відсоток хворих було у віковій групі до 20 років (8,5 %). Найчастіше хворіли особи у віці 21-40 років (61,7 %). За статевою ознакою частіше хворіли чоловіки. Згідно поставленого діагнозу лікарями-терапевтами легка міра Covid-19 спостерігалася у 21,3 % чоловік, середня тяжкість ‒ у 26 осіб (55,3 %), важка форма ‒ у 11 (23,4 %), при цьому 9 з них лікувалися в стаціонарі. Отже, у найбільшого відсотка пацієнтів спостерігалася середня тяжкість захворювання. При опитуванні пацієнтів було виявлено, що каріозні порожнини з'явилися після перенесеної хвороби. Окрім карієсу, реєструвалися і інші симптоми, а саме, розвиток або загострення гінгівіту і пародонтиту. Найвищі показники інтенсивності карієсу (14,6±1,8) спостерігалися у пацієнтів вікової групи 41-50 років, а найбільш низькі ‒ у молодих людей до 20 років. Поширеність карієсу склала 100 %, а запального процесу в пародонті 41,9 % і це вказує на те, що майже половина обстежених осіб потребувала спеціального лікування. Функціональна активність слинних залоз була низькою, а показники рН слини вказували на високу кислотність. Мінералізуючий потенціал ротової рідини, який вивчали за типом кристалізації слини, був понижений. У усіх пацієнтів спостерігалася підвищена чутливість зубів.
Посилання
World Health Organization. Laboratory testing for coronavirus disease 2019 (COVID-19) in suspected human cases: interim guidance, 2 March 2020. World Health Organization.
Rijsbergen, L.C., van Dijk, L.L.A., Engel, M.F.M., de Vries, R.D., & de Swart, R.L. (2021). In Vitro Modelling of Respiratory Virus Infections in Human Airway Epithelial Cells‒A Systematic Review. Front. Immunol., 12, 683002. doi:10.3389/fimmu.2021.683002.
Zheng, J. (2020). SARS-CoV-2: An Emerging Coronavirus that Causes a Global Threat. Int. J. Biol. Sci.,16, 1678–1685 doi: 10.7150/ijbs.45053.
Sharma Anshika, Farouk Isra Ahmad, & Lal Sunil Kumar. (2021). COVID-19: A Review on the Novel Coronavirus Disease Evolution, Transmission, Detection, Control and Prevention. Viruses. 13(2), 202 doi: 10.3390/v13020202
Dhama Kuldeep, Khan Sharun, Tiwar iRuchi & et al. (2020). Coronavirus Disease 2019–COVID-19. Clin Microbiol Rev. 33(4), e00028-20. doi:10.1128/CMR.00028-20.
Weiming, L., Feng, G., Xia, W., Nianhong, Q., Xianxiong Ch., & et al. (2022). The oral manifestations and related mechanisms of COVID-19 caused by SARSCoV-2 infection. Front Cell Neurosci. 16, 1006977 doi: 10.3389/fncel.2022.
Bordea, I. R., Xhajanka, E., Candrea, S., Bran, S., Onișor F. & et al. (2020). Coronavirus (SARSCoV-2) Pandemic: Future Challenges for Dental Practitioners. Microorganisms, 8(11), 1704 doi: 10.3390/microorganisms8111704.
Zachary, B., & Weintraub, Ja.A. (2020). Oral Health and COVID-19: Increasing the Need for Prevention and Access. Prev Chronic Dis., 17, E82 doi: 10.5888/pcd17.200266.
Drozdzik, A., & Drozdzik, M. (2022). Oral Pathology in COVID-19 and SARS-CoV-2 Infection‒Molecular Aspects. Int J Mol Sci. 23(3), 1431 doi:10.3390/ijms23031431PMCID.
Silness, J., & Löe, H. (1964). Periodontal disease in pregnancy II. Correlation between oral hygiene and periodontal condition. Acta Odontol. Scand., 22,121-135 doi: 10.3109/00016356408993968.
Tamimi, F., Altigani, Sh., & Sanz M. (2022). Periodontitis and coronavirus disease 2019. Periodontol 2000. 89(1), 207–214 doi: 10.1111/prd.12434.
Grigoriadis, A., Räisänen, I.T., Pärnänen, P., Tervahartiala T., Sorsa, T., & Sakellar, D. (2022). Is There a Link between COVID-19 and Periodontal Disease? A Narrative Review. Eur J Dent.16(3), 514–520 doi:10.1055/s-0041-1740223