ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ І ЛІКУВАННЯ ЗМІН У ТКАНИНАХ ПАРОДОНТА В ДІТЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В ЕКОЛОГІЧНО ЗАБРУДНЕНИХ РЕГІОНАХ ПРИКАРПАТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.8Ключові слова:
хронічний катаральний гінгівіт, екологічно забруднені території, хлоргексидин-дента, кверцетин, реографічні зміни пародонтаАнотація
Мета дослідження. Вивчити зміни в тканинах пародонта в дітей, які проживають в екологічно сприятливих умовах та в екологічно забруднених регіонах Прикарпаття; провести порівняльну характеристику змін у пародонті; підвищити ефективність лікування хронічного катарального гінгівіту в осіб, які проживають в екологічно сприятливих умовах та в екологічно забруднених регіонах Прикарпаття, хлоргексидином-дента та кверцетином. Методи дослідження. Обстежено 60 хворих на хронічний катаральний гінгівіт, які проживають в екологічно стабільних умовах (м. Івано-Франківськ) (1 група хворих), 15 осіб з інтактним пародонтом та 60 дітей, хворих на хронічний катаральний гінгівіт, які проживають на забруднених територіях Прикарпаття (м. Бурштин) (2 група хворих). Усім хворим до лікування проводили комплекс терапевтичних заходів, які рекомендовані для загальноприйнятого лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт. У 1а та 2а групах хворих пацієнтам проводили лікування хлоргексидином, настоянкою календули і ромашки та 1% мефенаміновою пастою. Хворим 1б та 2б групи призначали кверцетин (реєстраційне посвідчення № UA /0119/01/01) 1г, 1 раз на день аплікацію гелем, який попередньо наносять на індивідуальну силіконову капу, протягом 10 днів та ротові ванночки з хлоргексидином-дента тричі на добу протягом 10 днів. Клінічний стан тканин пародонта в дітей, які проживають в екологічно несприятливих умовах, оцінювали за показниками гігієнічного індексу ІГ, РМА, ІК, проби Шиллера-Писарєва та цифрових характеристик реограм. Із метою порівняльної характеристики методів лікування здійснювали індексну оцінку якості до лікування, через 3 місяці, 6 місяців, 12 місяців; дослідження реографічних показників тканин пародонта через 6 і 12 місяців. Наукова новизна. На сучасному етапі застосовано препарати хлоргексидин-дента 0,12% та кверцетин для лікування захворювань тканин пародонта в дітей, які проживають в екологічно несприятливих умовах, вивчено стан гемодинаміки в тканинах пародонта, вивчено реографічні показники та їх динаміку під впливом лікувально-профілактичного комплексу у дітей із хронічним катаральним гінгівітом та оцінено ефективність розробленого лікувально-профілактичного комплексу в дітей із хронічним катаральним гінгівітом, які проживають в екологічно несприятливих умовах. Висновки. Результати показали достовірну різницю між клініко-лабораторними показниками у хворих 1 та 2 групи (р<0,05). Використання кверцетину та розчину хлоргексидину-дента 0,12% у комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт забезпечує достовірне покращення клінічних показників та лабораторних характеристик стану тканин пародонта у дітей, які проживають у різних екологічних умовах, а також стимулює обмінні процеси в тканинах пародонта, зменшує ціаноз, набряк тканин пародонта за результатами реографії тканин пародонта.
Посилання
Кузенко Є.В., Романюк А.М. Запальні захворювання пародонта: патогенез та морфогенез : монографія. Суми. 2016. С. 30–42.
Гафар А. Запалення, захворювання пародонта та здоров’я організму. Современная стоматология. 2008. № 1. С. 60–61.
Львова Л. Микрофлора полости рта: актуальные клинические случаи Стоматолог. 2002. № 1. С. 8–10.
Безвушко Е.В. Особливості формування патології тканин пародонта в дітей, що проживають у різних екологічних умовах. Вісник стоматології. 2008. № 2. С. 97–101.
Гжегоцкий М.Р. Ксенобиотики в окружающей среде: физико-токсикологические основы системного подхода к обоснованию нормативов химической безопасности человека (обзор литературы и собственных исследований). Журнал АМН України. 2002. Т. 8, № 3. С. 575–590.
Kshirsagar A.V., Moss K.L., Elter J.R. Periodontal disesase is associated with general insufficiency in the Atherosclerosis Risk in Communities (ARIS) study Am. J. Kidney Dis. 2005. № 45 (4). С. 650–657.
Колесова Н.А. Морфологическая обьективизация состояния мягких тканей пародонта у детей г. Киева. Полтава, 2006. С. 112.
Самусев Р.П. Основи клинической мофрологии Москва: Оникс-21 века. Мир и образование. 2002. С. 368.
Борисенко А.В. Вплив захворювань пародонта на загальний стан організму. Здоров’я суспільства. 2013. № 1. С. 32–37.
Deckre Em1, Maier G, Axmann D, Brecx M, von Ohle C Effect of xylitol/chlorhexidine versus xylitol or chlorhexidine as single rinses on invitial biofilm formation of cariogenic streptococci. Quintessence Int. 2008. № 39(1). Р. 17–22.
Шманько В.В., Котик М.І., Микитів М.В. Сучасні підходи до лікування хвороб пародонта і слизової оболонки порожнини рота. Вісник наукових досліджень. 2015. № 4. С. 71–74.
Грудянов А.И., Стариков Н.А. Лекарственные средства, применяемые при заболеваниях пародонта. Пародонтология. 1998. № 2 (8). С. 6–17.
Гапонцев В.П. Медицинские аппараты на основе мощных полупроводниковых и волоконных лазеров. Квантовая электроника. 2002. № 32(11). С. 1003–1006.
Белоклицкая Г.Ф. Возможности антиоксидантной коррекции перекисного окисления липидов при заболеваниях пародонта разной тяжести. Современная стоматология. 2000. № 1. С. 38–41.
Makhlynets N. Histopathological changes of oral mucosa on the base of the complex treatment of patients with generalized periodontitis. Perspectives of world science and education: матеріали Х міжнародної науково-практичної конференції (Осака, 17–19 червня, 2020 р.). Осака, 2020. С. 47–56.
Заболотний Т.Д., Борисенко А.В., Марков А.В., Шилівський І.В. Генералізований пародонтит. Львів : ГалДент, 2011. 239 с.