БІОХІМІЧНІ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В РОТОВІЙ РІДИНІ ХВОРИХ НА ЧЕРВОНИЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕНОГО ЛІКУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2023-47-1.15Ключові слова:
червоний плоский лишай, ротова рідина, ферменти, лейкоцити, епітеліальні клітини, лікування.Анотація
Вивчення патогенезу червоного плоского лишаю з метою розробки патогенетичних методів лікування і надалі залишається актуальною проблемою в стоматології. Мета дослідження. Дослідити біохімічні та цитологічні зміни в ротовій рідині та слизовій оболонці порожнини рота у хворих на червоний плоский лишай після проведеного нами лікування. Матеріали та методи дослідження. Обʼєктами дослідження були слизова оболонка порожнини рота та ротова рідина хворих з червоним плоским лишаєм, які проходили амбулаторне лікування в ДУ «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України». Після збору анамнезу у хворих та обʼєктивного клінічного дослідження ротової порожнини був поставлений діагноз – ерозивно-виразкова форма червоного плоского лишаю. В роботі наведені результати клінічного, біохімічного та морфологічного дослідження ротової рідини після лікування хворих з ерозивно-виразковою формою червоного плоского лишаю. Показано, що після проведеного запропонованим нами лікування в ротовій рідині хворих відмічається підвищення активності лізоциму, фактора неспецифічного антимікробного захисту, та достовірне зниження активності протеолітичних ферментів. В ротових змивах відмічається зниження міграції лейкоцитів в ротову порожнину, та зменшення десквамації епітелію слизової оболонки порожнини рота, котрі відображають інтенсивність клітинної інфільтрації та запальної реакції. Результати дослідження та їх обговорення. Віддалені спостереження свідчать, що після проведеного нами лікування елементи ураження епітелізувалися в середньому на 2 дня скоріш, по відношенню до раніш проведеного лікування, а також зменшувалась і кількість рецидивів захворювання на рік по відношенню до лікування. Висновки. Отримані нами результати клінічного та лабораторного дослідження свідчать, що запропоноване нами лікування може застосовуватись в практичній стоматології, а курс лікування необхідно призначати після кожного рецидиву захворювання.
Посилання
Скиба В.Я., Скиба А.В., Почтарь В.Н., Македон А.Б., Рудинская Л.А. Современные взгляды на патогенез, лечение и профилактику рецидивов заболеваний слизистой оболочки полости рта. Дентальные технологии. 2012. № 1. 2(48–49). С. 10-12. 2. Данилевський М.Ф, Борисенко А.В. Захворювання слизової оболонки порожнини рота. Київ: Медицина, 2010. 639 с.
Етиологія, патогенез, клініка та лікування червоного плескатого лишаю слизової оболонки порожнини рота / Бараннік Н.Г. Методичні рекомендації. Київ, 2004. 24 с.
Колосова Е. Ю., Мельников О. Ф. Состояние локального иммунитета у больных красным плоским лишаем слизистой оболочки полости рта при наличии сахарного диабета II типа. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2015. № 4. С. 78–83.
Антоненко М.Ю. Інтеграція неспецифічних чинників захисту організму в патогенезі червоного плоского лишаю слизової оболонки порожнини рота. Современная стоматология. 2017. № 5. С. 16-18.
Святенко Т.В. Иммуногистохимические исследования в диагностике различных форм красного плоского лишая. Запорожский медицинский журнал. 2006. № 2. С. 28-31.
Біловол А.М., Колганова Н.Л. Особливості порушень ліпідного обміну у хворих на червоний плоский лишай. Дерматологія та венерологія. Харківський національний медичний університет. 2019. № 3 (85). С13-15.
Мельник Т. В., Бондар С. А. Вплив комплексної терапії на показники маркерів оксидантного стресу у хворих на червоний плоский лишай. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2019. № 2 (73). С. 45-49.
Мельник Т. В., Бондар С. А. Супутня патологія як чинник загострення хронічних дерматозів, зокрема червоного плоского лишаю. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2017. № 4 (67). С. 88-89.
Левицкий А. П., Деньга О.В., Рябоконь Е.Н. Физиологическая микробная система полости рта в поддержании стоматологического здоровья детей. Науковий вісник Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. 2007. 28-29 вересня. С. 137-139.
Левицкий А.П. Казеинолитическая и БАЭЭ- эстеразная активность слюны и слюнных желез крыс в постнатальном онтогенезе. Бюллетень эксперрим. биологии и медицины.1973.Т.76,№ 8. С. 65-67.
Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости: методические рекомендации / Левицкий А.П. и др. Одесса: КП ОМД, 2010. 16.
Скиба В.Я., Почтарь В.Н., Мечик И.Б. Уровень дифференцировки клеток эпителя в мазках–отпечатках со слизистой оболочки щеки у больных при лечении эликсиром «Эксодент–1». Вісник стоматології. 2004. № 1. С. 39-43.