МІКРОБНА КОЛОНІЗАЦІЯ ЗУБІВ ПІСЛЯ ЇХ РЕСТАВРАЦІЇ

Анотація

Мета дослідження полягала у вивченні зв'язку між інтенсивністю зубних відкладень і мікробною колонізацією зуба, що реставрувався, у осіб з наявністю крайового фарбування в зоні емаль/пломба. Результати досліджень. Бактеріологічний матеріал у осіб з наявністю крайового фарбування збирали в 3-х варіаціях: безпосередньо з пломби (зскрібок), з місця з'єднання зуба з пломбувальним матеріалом (сокоб) і з поверхні усього зуба (змиви) У групі, де зуби, що реставруються, не мали ускладнень естетичного характеру, бактеріологічному аналізу повергався тільки змив з фронтальної поверхні коронки. Інтенсивність зубних відкладень визначали за розробленою нами методикою, суть якої полягає у визначенні товщини нальоту, що відклався на зубах за певний проміжок часу. Наявність зубного нальоту визначали на 4-х верхніх фронтальних зубах, один з яких був після реставрації. Для цього проводили фарбування губної поверхні коронки йодистим калієм. Чим інтенсивніше було забарвлення, тим більше товщини нальоту Встановлено, що інтенсивність колонізації мікроорганізмами поверхні зуба, що реставрується, у осіб з наявністю крайового фарбування була значно вища, ніж у осіб без фарбування. Якщо у перших зустрічалися максимальні показники 108, що свідчать про щедре зростання колоній, що зливаються, то у других– максимальні показники 106, що характеризується як помірне зростання лічених колоній. При цьому найбільша контамінація поверхні зуба пигментобразующими мікроорганізмами за наявності крайового фарбування спостерігалася в місці з'єднання емаль/пломба. Чим вище інтенсивність утворення на поверхні зуба нальоту, тим більше вірогідності зростання і розмноження мікроорганізмів на поверхні зуба. Пігменти, що виділяються в процесі життєдіяльності, адсорбуються пломбувальним матеріалом, особливо в ретенційних пунктах, яким і являється місце з'єднання пломби і емалі.