ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКІВ ІНТРА ТА ПОСТОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ ВІДКРИТОГО СИНУСЛІФТИНГУ НА ОСНОВІ МУЛЬТИФАКТОРНИХ МОДЕЛЕЙ ЛОГІСТИЧНОЇ РЕГРЕСІЇ: ПРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ 310 ОПЕРАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-51-1.25Ключові слова:
відкритий синусліфтинг, перфорація, синусит, ускладнення, фактори ризику, дентальна імплантація, пацієнт-специфічні імпланти.Анотація
Мета дослідження. Визначити частоту перфорацій (П) мукоперіоста верхньощелепного синусу (ВЩС), гострих та хронічних синуситів (С), а також втрати кістково-заміщуючого матеріалу у пацієнтів, яким проводили відкритий синусліфтинг (ВС) при дефектах зубних рядів в бокових відділах верхньої щелепи (ВЩ), а також визначити фактори ризику цих ускладнень. Матеріали та методи дослідження. В дослідженні прийняло участь 240 пацієнтів із дефіцитом кісткової пропозиції альвеолярного відростку верхньої щелепи (≤4 мм.) у дистальному відділі, що потребували процедури ВС для подальшого відновлення жувальної ефективності протетичними конструкціями на дентальних остеоінтегруючих імплантах. Статистичний аналіз передбачав визначення факторів пов’язаних із збільшеним ризиком виникнення ускладненьна ранньому та пізньому післяопераційному періоді. Для аналізу зв’язку ризику виникнення ускладнення для пацієнтів, яким було проведено ВС, були побудовані моделі однофакторної логістичної регресії для кожного фактора, а також мультифакторний аналіз із демострацією ROC-кривих, який розраховували за допомогою програми EZR (v.1.54). Результати дослідження. 240 пацієнтів (жінки 54 % –130 пацієнтів), яким було проведено 310 процедур ВС. Середній вік 50,7±7,39. 77 пацієнтів (32 %) палили. Односторонній ВС – 170 хворих (71 %). Лівосторонній ВС – 165 (53 %). Причина втрати зубів: 214 випадків (69 %) карієс, захворювання пародонту 68 випадків (21 %), травма 28 (10 %). Ксеногенний кістково-заміщуючі матеріали був застосований у 278 випадках (89,7%), в інших 32 випадках (10,3 %) – аутологічні кісткові блоки. Ускладнення у вигляді гострого та/або хронічного синуситу розвинулись у 17 хворих (7 %) у 21 оперованому синусі. Втім у 9 випадках (3 %), несприятливий перебіг запальних процесів призводив до повної втрати кісткового трансплантату і невдачі передімплантаційної підготовки. Висновки. Частота інтра і постопераційних ускладнень у пацієнтів, яким на етапі передімплантаційної підготовки проводили ВС в даній серії склала: перфорація мукоперіосту ВЩС – 32 %, гострий та хронічний верхньощелепний синусит – 7 %, повна втрата трансплантату внаслідок інфекціного гнійно-запального процесу – 3 %. Підвищений ризик виникнення перфорації мукоперіосту був асоційований із категорією септи, положенням судиного анастомозу, наявністю кровотечі, товщиною передньої кісткової стінки ВЩ (р<0.05). Запропоновані нами чотирьох факторна модель прогнозування перфорації характеризується дуже сильним зв’язком AUC = 0,83(95 % ВІ 0.78 – 0.88) і п’яти факторна модель прогнозування ризику ВЩ синуситу на рівні AUC = 0,91 (95 % ВІ 0,86 – 0,96) і можуть бути використані при плануванні лікувальних заходів у пацієнтів із дефектами зубних рядів у дистальних відділах ВЩ.
Посилання
Tatum, H. (1986). Maxillary and sinus implant reconstructions. Dental Clinics of North America, 30, 207-29.
Boyne, P., & James, R.A. (1980). Grafting of the maxillary sinus floor with autogenous marrow and bone. Oral and Maxillofacial Surgery, 17,113-116.
Woo, I, & Le, B.T. (2004). Maxillary sinus floor elevation: review of anatomy and two techniques. Implant Dent,13, 28–32.
Iwanaga, J., Wilson, C., Lachkar, S., Tomaszewski, K.A., Walocha, J.A., & Tubbs, R.S. (2019). Clinical anatomy of the maxillary sinus: application to sinus floor augmentation. Anat Cell Biol., 52(1),17-24 doi: 10.5115/acb.2019.52.1.17.
Van den Bergh J.P, ten Bruggenkate C.M, Disch. F.J., & et al. (2000). Anatomical aspects of sinus floor elevations. Clin Oral Implants Res, 11(3), 256–65.
Cawood, J.I., & Howell, R.A. (1988). A classification of the edentulous jaws. Int J Oral Maxillofac Surg, 17(4), 232-6 doi: 10.1016/s0901-5027(88)80047-x.
Al-Faraje L. (2011). Surgical Complications in Oral Implantology, First. ed, Quintessence. Hanover Park, Illinois.
Chen, Y.-W., Lee, F.-Y., Chang, P.-Ch., Huang, Ch. -Ch., Fu Ch. -H. & et al. (2018). A paradigm for evaluation and management of the maxillary sinus before dental implantation. Laryngscope, 128(6), 1261–1265 doi: 10.1002/lary.26856.
Kanda, Y. (2013). Investigation of the freely available easy-to-use software ‘EZR’ for medical statistics. Bone Marrow Transplant, 48:452–458. doi:10.1038/ bmt.2012.24.
Jordi, C., Mukaddam, K., Lambrecht, J.T., & Kühl, S. Membrane perforation rate in lateral maxillary sinus floor augmentation using conventional rotating instruments and piezoelectric device -a meta-analysis. Int J Implant Dent. 2018;4(1), 1 – 9 doi: 10.1186/s40729-017-0114-2.
Lozano-Carrascal, N., Salomó-Coll, O., Gehrke, S.A., Calvo-Guirado, J.L., Hernández-Alfaro, F., & Gargallo- Albiol, J. (2017). Radiological evaluation of maxillary sinus anatomy: A cross-sectional study of 300 patients. Ann Anat. 214, 1-8 doi: 10.1016/j.aanat.2017.06.002
Shlomi, B., Horowitz, I., Kahn, A., & et al. (2004). The effect of sinus membrane perforation and repair with Lambone on the outcome of maxillary sinus floor augmentation: A radiographic assessment. Int J Oral Maxillofac Implants, 19, 559-562.
Proussaefs, P., Lozada, J., Kim, J., & et al. (2004). Repair of the perforated sinus membrane with a resorbable collagen membrane: A human study. Int J Oral Maxillofac Implants, 19, 413-420 PMID: 15214227
Tükel, H. C., & Tatli, U. (2018). Risk factors and clinical outcomes of sinus membrane perforation during lateral window sinus lifting: analysis of 120 patients. Int J Oral Maxillofac Surg, 47(9):1189-1194 doi: 10.1016/j. ijom.2018.03.027
Schwarz, L., Schiebel, V., Hof, M., Ulm, C., Watzek, G., & Pommer, B. (2015). Risk Factors of Membrane Perforation and Postoperative Complications in Sinus Floor Elevation Surgery: Review of 407 Augmentation Procedures. J Oral Maxillofac Surg, 73(7), 1275-82 doi: 10.1016/j.joms.2015.01.039.
Barbato, L., Baldi, N., Gonnelli, A., Duvina, M., Nieri, M., & Tonelli, P. (2018). Association of Smoking Habits and Height of Residual Bone on Implant Survival and Success Rate in Lateral Sinus Lift: A Retrospective Study. J Oral Implantol, 44(6), 432-438 doi: 10.1563/aaidjoi- D-17-00192.
Yang, D., & Lee N. A. (2021). Simple Method of Managing the Alveolar Antral Artery during Sinus Lift Surgery. International Journal of Otolaryngology and Head & Neck Surgery, 10, 131-146 doi: 10.4236/ ijohns.2021.103014
