МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ УРАЖЕННЯХ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВОЇ ДІЛЯНКИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-52-2.20Ключові слова:
морфофункціональні порушення, бактерії, вогнепальні ураження , щелепно-лицьова ділянка.Анотація
У зв’язку з проведенням активних бойових дій на території України зростаючої актуальності набуває лікування вогнепальних ран. Найчастіше під час проведення локальних бойових дій, антитерористичних операцій виникають вогнепальні поранення м'яких тканин. Проведені дослідження показують, що частота вогнепальних поранень (ВП) щелепно-лицьової ділянки у воєнних конфліктах останнього десятиліття становить 4,36- 5,19 %. Поранення, завдані сучасною вогнепальною зброєю, характеризуються множинністю, поєднаністю та масивністю ушкоджень. Найважливішими особливостями сучасної бойової хірургічної патології є множинні та поєднані поранення, які в локальних конфліктах становили від 25 до 62 %. Вогнепальне поранення слід розглядати як тяжке порушення життєво важливих функцій людського організму, що стоїть у прямій залежності від характеру отриманих ушкоджень та від загальних розладів регуляції. Загальновизнано, що рани будь- якої локалізації супроводжуються ризиком інфекційного ускладнення, і це насамперед стосується вогнепальних ран. Процес загоєння дуже складний. Він може протікати за типом серозного «травматичного набряку», а загоєння закінчиться «первинним натягом». Можливі ускладнення у вигляді нагноєння ран, тоді загоєння йде за типом «вторинного натягу». Для виникнення гнійного процесу в рані необхідно, щоб загальна кількість мікробів перевищила «критичний рівень», який до різних збудників коливається в значних межах. Для запалення зазвичай достатньо, щоб в 1 г тканин стінки рани було понад 10 -1056 мікробних тіл. Для свіжої ранової вогнепальної мікрофлори характерні такі групи збудників. Перша група – спорогенні бактерії фекального походження, палички правця та газоутворювальні анаероби. Це типові представники первинного мікробного забруднення. До другої групи належать неспороутворювальні, переважно такі грамнегативні бактерії, як протей, колі, клебсієла, аерогенес та псевдомонас. Третю групу утворюють піогенні коки: золотистий стафілокок, гемолітичний стрептокок та анаеробний стрептокок. Вони утворюють як первинну, так і вторинну флору. Основними збудниками виявляються золотистий стафілокок як у монокультурі, так й в асоціації з кишковою паличкою, протеєм, епідермальним стафілококом. Останнім часом відзначено збільшення кількості поранених, у яких збудниками ранових ускладнень були не монокультура стафілокока, а асоціації мікробів, а також виразне збільшення питомої ваги грамнегативної мікрофлори.
Посилання
Madsen A.S, Laing G.L., Bruce J.L., Clarke D.L. A comparative audit of gunshot wounds and stab wounds to the neck in a South African metropolitan trauma service. Ann R Coll Surg Engl. 2016. №98(7). Р. 488-495. doi:10.1308/rcsann.2016.0181.
McNickle A.G., Chestovich P.J., Fraser D.R. Cervical Spine Injury is Rare in Self-Inflicted Craniofacial Gunshot Wounds: An Institutional Review and Comparison to the US National Trauma Data Bank (NTDB). Prehosp Disaster Med. 2020. №35(5). Р. 524-527. doi:10.1017/S1049023X20000771.
Orthopoulos G., Sideris A., Velmahos E., Troulis M. Gunshot wounds to the face: emergency interventions and outcomes. World J Surg. 2013. №37(10). Р. 2348-2352. doi:10.1007/s00268-013-2139-x.
McLean J.N., Moore C.E., Yellin S.A. Gunshot wounds to the face--acute management. Facial Plast Surg. 2005. №21(3). Р. 191-198. doi:10.1055/s-2005-922859.
Reddy A., Bansal R., Kaloria N., Patel S., Gowda P.K. Utility of the Awake Video Laryngoscopy Assisted Fibreoptic Intubation Technique in Maxillofacial Gunshot Injury – A Case Report. Ann Maxillofac Surg. 2023. №13(1). Р. 120-122. doi:10.4103/ams.ams_31_23.
Oren, D., Dror, A.A., Zoabi, A. et al. The impact of delayed surgical intervention following high velocity maxillofacial injuries. Sci Rep. 2021. №11. Р. 1379. https://doi.org/10.1038/s41598-021-80973-7.
Thanneermalai B., Chattopadhyay P.K., Kamalpathey K., Semi R.S., Desai AP, Menon RP. Unusual Cause for Maxillofacial Injury. Ann Maxillofac Surg. 2018;8(1):166-170. doi:10.4103/ams.ams_173_17.
Breeze J., Tong D., Gibbons A. Contemporary management of maxillofacial ballistic trauma. Br J Oral Maxillofac Surg. 2017. №55(7). Р. 661-665. doi:10.1016/j.bjoms.2017.05.001.
Momeni Roochi M., Razmara F. Maxillofacial gunshot injures and their therapeutic challenges: Case series. Clin Case Rep. 2020. №8(6). Р. 1094-1100. Published 2020 Apr 13. doi:10.1002/ccr3.2827
Ke Y.K., Fang C.Y., Cheng Y.C., Hsu P.C. Management of maxillofacial gunshot injury with severe tissue avulsion. J Dent Sci. 2023. №18(1). Р. 482-483. doi:10.1016/j.jds.2022.07.019.
Hollier L.H. Jr., Sharabi S.E., Koshy J.C., Stal S. Facial trauma: general principles of management. J Craniofac Surg. 2010. №21(4). Р. 1051-1053. doi:10.1097/SCS.0b013e3181e5701c.
Khatib B., Gelesko S., Amundson M. et al. Updates in Management of Craniomaxillofacial Gunshot Wounds and Reconstruction of the Mandible. Facial Plast Surg Clin North Am. 2017. №25(4). Р. 563-576. doi:10.1016/j.fsc.2017.06.007.
Гуменюк К.В., Верба А.В.Досвід хірургічного лікування вогнепальних поранень та травм печінки в умовах 59 Військового мобільного госпіталю. Проблеми військової охорони здоров’я: Збірник наукових праць УВМА. 2016;46:278–283.
Гур’єв С.О., Кравцов Д.І., Казачков В.Є. Мінно-вибухова травма внаслідок сучасних бойових дій на прикладі антитерористичної операції на Сході України. Повідомлення 1. Клінікоепідеміологічна характеристика постраждалих із мінно-вибуховою травмою на ранньому госпітальному етапі надання медичної допомоги. Травма. 2015. №6(16). Р. 5-11.
Король С.О. Вогнепальні та мінно-вибухові поранення кінцівок в системі надання допомоги пораненим під час антитерористичної операції. Збірник наукових праць XVII з’їзду ортопедів-травматологів України. 2017;35-36(1-2):54-57.
Хоменко І.П., Король С.О., Шаповалов В.Ю., Хорошун Е.М.Організація надання хірургічної допомоги пораненим на рівнях медичного забезпечення при проведенні Антитерористичної операції/Операції об’єднаних сил. Військова медицина України.
№4(19). С. 5-15. doi: 10.32751/2663-0761-2019-04-01.
Непорожня В.М., Гулюк А.Г. Оцінка інформативності мікробіологічного дослідження біоптату з рани для прогнозування ускладнень загоєння ран при пошкодженнях м'яких тканин обличчя. Colloquiumjournal. 2021. №36(123). Р. 18-21.
