ЗМІНИ ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ СИНОВІАЛЬНОЇ РІДИНИ СКРОНЕВО- НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА У ПАЦІЄНТІВ З ПЕРЕЛОМАМИ ГОЛІВКИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-54-4.18Ключові слова:
нижня щелепа, переломи нижньої щелепи, синовіальна рідина, цитокіни, скронево-ниж- ньощелепний суглоб, запаленняАнотація
Не зважаючи на значні досягнення останніх років, зокрема розробку малоінвазивних доступів, хірургічної техніки, способів фіксації та медикаментозної профілактики ускладнень, виразні порушення функції СНЩС у пацієнтів з переломами голівки нижньої щелепи залишаються доволі поширеними і перевищують цей показник у порівнянні з переломами основи і шийки виросткового відростку майже в 3 рази. Одним з перспективних напрямків профілактики внутрішніх порушень, на думку авторів, є вивчення їх патогенезу на рівні молекулярних механізмів регуляції, для пошуку шляхів ефективного впливу на вказані механізми. Мета дослідження. Визначити вміст хемокінів, зокрема VEGF, TNFα, MIP-1b (CCL4), FGF4 в синовіальній рідині СНЩС у пацієнтів з ПГНЩ в ранньому та віддаленому посттравматичному періоді залежно від важкості та характеру травматичного ушкодження. У дослідження були включені 28 пацієнтів з 39 ПГНЩ (8 жінок, 20 чоловіків, середній вік 35,3±15 років). Забір синовіальної рідини проводили під загальною анестезією перед проведенням відкритої репозиції та остеосинтезу голівки НЩ та під час другої операції (видалення фіксаторів), вміст протеїнів в пробах синовіальної рідини визначали в супернатантах методом твердофазного імуно- ферментного аналізу (ELISA). Результати дослідження. Було виявлено, що в ранньому посттравматичному періоді у пацієнтів з ПГНЩ на тлі артроскопічних ознак гострого травматичного артриту, синовіїту, гемартрозу із перерозтягненням/розривом капсули і зв’язок, а також зміщенням диску СНЩС відзначається зростання рівня прозапальних цитокінів TNFa, MIP-1b(CCL4), VEGF та FGF4, а через 4 місяці після проведення остеосинтезу у більшої частини хворих рівні цитокінів знижуються в середньому на 70,5±24,6 %, що є ознакою нормалізації функціонального стану ушкодженого суглоба; втім у частини хворих (15 % для CCL4 та VEGF, 30 % для TNFa і до 50 % для FGF4) відзначалося зростання рівня цитокінів, що може розглядатися як ознака зриву адаптаційно-компенсаторних механізмів і створює передумови для хронізації запальних процесів та розвитку дистрофічних змін із формуванням остеоартрозу. В ранньому і пізньому посттравматичному періоді існує статистично вірогідний зв’язок між вмістом прозапальних цитокінів TNFa та ССL4 в синовіальній рідині, що має бути врахований при діагностиці молекулярних порушень регуляції біологічних процесів і прогнозування виникнення внутрішніх порушень і запальних процесів у пацієнтів з ПГНЩ.
Посилання
Eckelt, U., Schneider, M., Erasmus, F., Gerlach, K.L., Kuhlisch, E., Loukota, R., & et al. (2006). Open versus closed treatment of fractures of the mandibular condylar process-a prospective randomized multi-centre study. J Craniomaxillofac Surg, 34(5), 306-14. doi: 10.1016/j. jcms.2006.03.003.
Hlawitschka, M., Loukota, R., & Eckelt, U. (2005). Functional and radiological results of open and closed treatment of intracapsular (diacapitular) condylar fractures of the mandible. Int J Oral Maxillofac Surg, 34(6),597-604. doi: 10.1016/j.ijom.2005.02.004.
Kolk, A., & Neff, A. (2015). Long-term results of ORIF of condylar head fractures of the mandible: A prospective 5-year follow-up study of small-fragment positional-screw osteosynthesis (SFPSO). J Craniomaxillofac Surg, 43(4),452-61. doi: 10.1016/j. jcms.2015.02.004.
García-Guerrero, I., Ramírez, J.M., Gómez, de Diego, R., Martínez-González, J.M., Poblador, M.S., & Lancho, J.L. (2018). Complications in the treatment of mandibular condylar fractures: Surgical versus conservative treatment. Ann Anat, 216, 60-8. doi: 10.1016/j.aanat.2017.10.007.
Abdel-Galil, K., & Loukota, R. (2010). Fractures of the mandibular condyle: evidence base and current concepts of management. Br J Oral Maxillofac Surg, 48(7), 520-6. doi: 10.1016/j.bjoms.2009.10.010.
Neff, A. (2019). Open reduction and internal fixation in temporomandibular joint traumatology: current concepts and future perspectives. Stomatological Dis Sci. (3), 2-14. doi: 10.20517/2573-0002.2018.27.
Hirjak, D., Galis, B., Beno, M., Machon, V., Mercuri, L.G., & Neff, A. (2018). Intraoperative arthroscopy of the TMJ during surgical management of condylar head fractures: A preliminary report. J Craniomaxillofac Surg, 46(12), 1989-1995. doi: 10.1016/j.jcms.2017.05.032