ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ЗУБНИХ ДУГ У ДІТЕЙ ІЗ ДИСТАЛЬНИМ СПІВВІДНОШЕННЯМ ПЕРШИХ ПОСТІЙНИХ МОЛЯРІВ

Анотація

Дистальне співвідношення перших постійних молярів у дитячому віці залишається однією з найпоширеніших мальформацій зубощелепної системи, що зумовлює просторовий дефіцит, порушення оклюзії та зниження естетики усмішки. Глибоке розуміння морфології зубних дуг за таких умов є необхідним для ранньої діагностики та вибору раціональної ортодонтичної тактики. Мета дослідження – оцінити особливості будови зубних дуг у дітей із дистальним співвідношенням перших постійних молярів. Методи дослідження. Обстежено 89 пацієнтів 8–16 років із дистальним співвідношенням 6-х зубів; у 52 із них проведено поглиблений аналіз діагностичних моделей і розподіл на три підгрупи залежно від етіологічного чинника. Лінійні й кутові параметри вимірювали на гіпсових моделях за методиками Герлаха та Schmuth; статистичну обробку виконували в Microsoft Excel 2016 із використанням t-критерію Стьюдента (р < 0,01). Наукова новизна. Для всіх підгруп характерні вкорочення та/або звуження верхнього зубного ряду. У пацієнтів із класичним дистальним прикусом виявлено звуження дуги в ділянці премолярів – 1,30 ± 0,62 мм, молярів – 1,77 ± 0,92 мм. У разі мезіального зміщення зубів, спричиненого передчасною втратою тимчасових, реєструвались найбільші скорочення довжини дуги (7,86 ± 1,09 мм) і апікального базису (4,94 ± 0,54 мм). За невідповідності розмірів коронок тимчасових і постійних зубів значний дефіцит місця призводив до ротації перших молярів і вестибулярного прорізування ікл (звуження в ділянці молярів – 6,34 ± 1,02 мм). Висновки. Дистальне співвідношення перших постійних молярів супроводжується типовим комплексом морфологічних змін зубних дуг – звуженням, укороченням і ротацією бокових зубів, інтенсивність яких залежить від етіології.Виявлені особливості доцільно враховувати під час планування ортодонтичної корекції для мінімізації термінів лікування та запобігання ускладненням.