ПОШИРЕНІСТЬ ЗУБОЩЕЛЕПНИХ АНОМАЛІЙ У ДІТЕЙ ІЗ МОНОНУКЛЕОЗОМ

Автор(и)

  • Н.Л. Чухрай Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • С.В. Савчин Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.12

Ключові слова:

зубощелепні аномалії, діти, поширеність, мононуклеоз

Анотація

Нині спостерігається тенденція до збільшення розповсюдженості захворювань, спричинених вірусом Епштейна – Барр, серед яких інфекційний мононуклеоз. Патологічні зміни, спричинені даним захворюванням, виявляються в різних органах та системах дитячого організму, зокрема й у зубощелепній ділянці. Це проявляється розвитком карієсу зубів, захворювань пародонта, патології слизової оболонки порожнини рота, формуванням зубощелепних аномалій. Мета дослідження – вивчення поширеності та особливостей клінічного перебігу зубощелепних аномалій у дітей із персистуючою Епштейна – Барр вірусною інфекцією. Методи дослідження. Нами обстежено 226 дітей віком 6, 9, 12 років. З них 104 дитини, яким поставлено діагноз «інфекційний мононуклеоз», увійшли в основну групу, 122 практично здорові дитини увійшли у групу порівняння. Зубощелепні аномалії (ЗЩА) визначали за класифікаціями Е. Енгля та Д.А. Калвеліса. Результати дослідження показали, що серед дітей основної групи зубощелепні аномалії виявлено у 83,85 ± 2,34%, тоді як серед практично здорових дітей цей показник не перебільшував 58,18 ± 2,48%. З віком поширеність зубощелепних аномалій зростає в обидвох досліджуваних групах, проте серед дітей основної групи динаміка зростання більш виражена – із 78,94 ± 2,13% серед дітей 6 років до 88,23 ± 2,24% серед дітей 12-річного віку, тобто в 1,12 разу. Натомість у практично здорових дітей поширеність зубощелепних аномалій у 6 років становила 56,41 ± 1,98%, що в 1,4 разу менше за дітей основної групи, а до 12 років збільшувалась в 1,08 разу (60,97 ± 2,15%), проте була нижчою, ніж у дітей основної групи, на 44,71%. Отже, виявлена висока поширеність зубощелепних аномалій у дітей із мононуклеозом, водночас із віком спостерігається підвищення поширеності різних нозологічних форм. Серед нозологічних форм зубощелепних аномалій переважають аномалії зубних рядів, що, очевидно, пов’язано з особливостями перебігу основного захворювання. Отримані результати свідчать про потребу в ортодонтичному лікуванні дітей із мононуклеозом, проведенні консультацій у лікарів-стоматологів поряд із лікуванням основного захворювання.

Посилання

Охотнікова О.М., Шарікадзе О.В. Сучасні можливості лікування гострих респіраторних інфекцій у дітей з алергічною патологією. Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. 2018. № 1 (106). С. 16–22.

До питання про герпетичну інфекцію як актуальну проблему сьогодення / В.П. Борак та ін. Актуальная инфектология. 2016. № 2. С. 53–58.

Тєрьошин В.О., Юган Я.Л. Сучасні аспекти патогенезу та лікування інфекційного мононуклеозу. Інфекційні хвороби. 2014. № 2. С. 5–13.

Виговська О.В., Шадрін В.О., Крамарьов С.О. Клініко-біохімічні особливості ураження печінки в дітей з Епштейна – Барр вірусною інфекцією. Современная педиатрия. 2014. № 5. С. 149–152.

Інфекційний мононуклеоз у дітей: клініко-імунологічна характеристика / Г.О. Леженко та ін. Актуальна інфектологія. 2013. № 1 (1). С. 56–60.

Дуда О.К., Колесник Р.О. Гостра EBV-інфекція у дорослих. Актуальная инфектология. 2014. № 4. С. 15–21.

Особливості перебігу інфекційного мононуклеозу у дітей / К.В. Пікуль та ін. Світ медицини та біології. 2011. № 4. С. 137–142.

Клименко Х.П., Надрага О.Б. Синдром тонзиліту у дітей з гострою Епштейна – Барр вірусною інфекцією. Сучасна педіатрія. Україна. 2019. № 8 (104). С. 54–56. DOI: 10.15574/SP.2019.104.52.

Етіологічна структура тонзилофарингіту в дітей, хворих на інфекційний мононуклеоз / В.В. Кіщук та ін. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2013. № 2. С. 31–35.

Di Lernia V., Mansouri Y. Epstein-Barr virus and skin manifestations in childhood. Int J Dermatol. 2013. Oct. № 52 (10). С. 1177–1184.

Андреева Ю.В., Булгакова А.И., Валеев И.В. Инфицированность вирусом простого герпеса как фактор риска прогрессирования кариеса зубов. Казанский медицинский журнал. 2012. Т. 93. № 6. С. 896–899.

Мазур І.П. Вірусні ураження порожнини рота. Современная стоматология. 2017. № 4. С. 72–76.

Влияние ротового типа дыхания на выраженность морфофункциональных изменений зубочелюстной системы у пациентов с ЛОР-патологией / О.И. Арсенина и др. Стоматология. 2014. № 6. С. 68–73.

Взаимосвязь некоторых патологических процессов зубочелюстной системы и отоларингологических органов / А.С. Журавлев и др. Медицина сьогодні і завтра. 2017. № 1 (74). С. 73–79.

Персин Л.С. Ортодонтия. Диагностика и лечение зубочелюстно-лицевых аномалий и деформаций : учебник. Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2015. 640 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-29

Як цитувати

Чухрай, Н., & Савчин, С. (2022). ПОШИРЕНІСТЬ ЗУБОЩЕЛЕПНИХ АНОМАЛІЙ У ДІТЕЙ ІЗ МОНОНУКЛЕОЗОМ. Вісник стоматології, 118(1), 67–71. https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.12

Номер

Розділ

ОРТОДОНТІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають