ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ЛЕКЦІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ ОРТОПЕДИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ

Анотація

Мета дослідження Узагальнити досвід співробітників кафедри ортопедичної стоматології Дніпровського державного медичного університету щодо застосування інтерактивного формату лекцій з ортопедичної стоматології серед здобувачів вищої освіти другого рівня, які навчаються за освітньо-професійною програмою «Стоматологія». Методи дослідження. Спостерігали 437 студентів 5 курсів, для яких протягом 2020-2024 рр. проведені інтерактивні онлайн лекції з ортопедичної стоматології на базі платформи Google Meet. Визначались умови освітнього середовища інтерактивної лекції, принципи її проведення, а також ефективність. В роботі використано метод аналізу і узагальнення наукових джерел; метод моделювання компонентів лекції; емпіричні та теоретичні педагогічні методи дослідження, серед яких пряме та опосередковане педагогічне спостереження; метод бесіди з суб’єктами дослідження; метод анкетування; констатуючий та творчий педагогічні експерименти; метод порівняння; метод синтезу та аналізу. Статистична обробка отриманих результатів анкетування здійснена за допомогою програмного забезпечення MS Excel 2016. Наукова новизна. Згідно наших спостережень ефективна інтерактивна лекція потребує перетворення лектора з транслятора інформації на модератора навчального процесу, збільшення активності здобувачів, а також використання сучасних технологій візуалізації навчального матеріалу. Інтерактивна форма лекції передбачає наявність якісної презентації, взаємозацікавлене спілкування, обробку зворотних даних, постійний контроль за увагою здобувачів з боку лектора. При викладанні ортопедичної стоматології інтерактивний формат лекцій найбільш доцільний на 5 курсі. Для студентів 3-4 курсу більш ефективні інформаційно-настановні лекції з елементами інтерактиву. Перевагу слід надавати проблемній лекції з блоковою структурою побудови, що включає проблемний блок (вступ, постановка проблеми); основну частину – чергування інформаційних блоків, обговорень та проміжних тестувань; блок аналізу та синтезу; підсумковий блок. У вступі потрібно представити тему лекції в контексті всієї дисципліни, зробити зв’язки з вивченим матеріалом та пояснити структуру побудови. Використання на початку лекції клінічних задач, що потребують розв’язання, забезпечує подальший інтерес до змісту. Основну частину лекції варто організовувати за дедуктивним принципом, з трьох інформаційних блоків. В якості «активних перерв» використовувати тестовий контроль. На завершення потрібно озвучити відповіді на клінічні (проблемні) ситуації на початку лекції, а також провести коротке тестування з візуалізацією запитань та обговоренням правильних відповідей. За результатами тестування ступінь засвоєння лекційного матеріалу серед здобувачів зростає від 25,6 % для традиційної форми лекції до 61,1 % – для інтерактивної. Висновки. Інтерактивні лекції перетворюють здобувачів освіти з пасивних слухачів на активних учасників навчального процесу. На відміну від традиційних лекцій, що передбачають пасивну презентацію та прослуховування, інтерактивні форми дозволяють активне засвоєння матеріалу. При інтерактивному форматі лекцій зворотній зв’язок зі здобувачами забезпечує не тільки контроль їх уваги, але й підвищення пізнавальної активності, розвиток аналітичного мислення та комунікативні компетенції.