ГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ

Анотація

У статті розглядаються молекулярно-генетичні предиктори карієсу зубів дітей 6 років, що проживають на Буковині. 

Метою роботи є дослідити генетичний чинник ризику розвитку карієсу зубів у дітей шляхом аналізу рівня експресії мРНК генів AMELX та DSPP у букальному епітелії дітей Буковини. 

Матеріали та методи. Для вирішення мети нами було обстежено 215 дітей 6 років, що проживають на Буковині. Визначення експресії мРНК генів Human amelogenin, X-linked (AMELX) та Human dentin sialophosphoprotein (DSPP) проводилося на базі навчально-наукової лабораторії БДМУ методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотньою транскрипцією в режимі реального часу. 

Результати дослідження. У результаті проведення молекулярно-генетичного дослідження букального епітелію встановлено, що рівень експресії мРНК гену AMELX вірогідно змінювався залежно від регіону проживання. Найвищий рівень експресії мРНК генів був у дітей Вижницького району і становив (31,51±0,17), що вище на 1,74 та 5,36 % порівняно з обстеженими Дністровського та Чернівецького районів. Зі збільшенням кількості каріозних зубів рівень експресії гена не відрізнявся. Результати дослідження мРНК гена DSPP вказують на те, що зі збільшенням кількості каріозно уражених зубів вірогідно зростала експресія мРНК гена DSPP: на 4,40 % за умов середньої та на 6,54% за умов високої інтенсивності карієсу. 

Висновки. Отже, отримані результати молекулярно-генетичного дослідження вказують на те, що найвищий рівень експресії мРНК гену AMELX у дітей Вижниччини. Експресія гену не залежала від кількості каріозно уражених зубів. Зі збільшенням інтенсивності карієсу зростала експресія мРНК гена DSPP.