ОЦІНКА ВПЛИВУ ПРЕПАРАТІВ АУТОПЛАЗМИ НА АКТИВНІСТЬ ЕЛАСТАЗИ ТА ВМІСТ МАЛОНОВОГО ДІАЛЬДЕГІДУ В РОТОВІЙ РІДИНІ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2020-38-4-2-8Ключові слова:
генералізований пародонтит, аутоп-лазмой, еластаза, малоновий діальдегідАнотація
Хронічний генералізований пародонти займає одне з провідних місць в структурі стоматологічної захво-рюваності. Традиційні методи лікування запальних захворювань пародонту не завжди достатньо ефек-тивні, про що свідчить хронічний перебіг і періодичні загострення процесу у більшості пацієнтів. На су-часному етапі інтерес представляє вплив компонен-тів аутоплазми на оптимізацію природної регенерації тканин пародонту, що сприяє підвищенню місцевого імунітету.
Мета дослідження Вивчення динаміки біохімічних маркерів запалення тканин пародонта в ротовій рі-дині пацієнтів на генералізований пародонтит на тлі лікування з використанням препаратів аутоплазми.
У групі пацієнтів із застосуванням АМК і i-PRF вияв-лено більш низький рівень активності еластази у від-далені терміни після проведеного лікування. У групі пацієнтів з використанням АМК через 2 роки він склав 0,80 ± 0,05 мккат / л, в групі i-PRF 1,20 ± 0,09 мккат / л, що достовірно відрізняється від показника в групі порівняння 1,71 ± 0,10 мккат / л. Мінімальний вміст МДА відзначено в групі хворих, які отримували АМК. Так само достовірні дані зниження вмісту МДА у віддалені терміни після лікування були отри-мані в групах з PRP 0,32 ± 0,02 ммоль / л і з i-PRF 0,32±0,02 ммоль / л у порівнянні з групою порівняння 0,40±0,03 ммоль / л (Р2 <0,05). У групі, яка в комплек-сі лікування отримувала РРР, відзначалася тільки тенденція до зниження рівня еластазноъ активності та вмісту МДА.
Таким чином, отримані результати показали, що за-стосування препаратів аутоплазми призводило до зниження запалення в усіх досліджуваних групах. Препарати АМК і i-PRF володіють найбільш вира-женими протизапальними ефектами в ротовій по-рожнині.
Посилання
Шмидт Д.В. Цитокины десневой жидкости; их роль в патогенезе и контроле лечения хронического паро-донтита : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология» / Д.В. Шмидт. – Пермь, 2009. – 21 с.
Усманова И.Н. Оптимизация диагностики, лечения и профилактики воспалительных заболеваний пародонта и слизистой оболочки рта у лиц молодого возраста: дис. ... докт. мед. наук: 14.01.14 / Усманова И. Н.. – Уфа, 2016. – 267 с.
Li H. PRP as new approach to prevent infection: prep-aration and in vitro antimicrobial properties of PRP / H. Li, B. Li // Journal of visualized experiments. – 2013. – Vol.74. – P.1-7.
Rivera F. Beyond clotting: a role of platelets in CNS repair? / F. Rivera, I. Kazanis, C. Ghevaert, L. Aigne // Frontiers in cellular neuroscience. – 2016. – Vol.9. – P.1-6
Данилевский Н.Ф. Терапевтическая стоматоло-гия: В 4-х т., Заболевания пародонта / Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., Антоненко М.Ю. – К-Медицина, 2011. – 616 с.
Белоклицкая Г.Ф. Азбука ручного скейлинга / Г.Ф. Белоклицкая, Т.Б. Волинская. – К.: Издательская ком-пания «КИТ», 2011. – 68 c.
Вольф Г.Ф. Пародонтология / Г.Ф. Вольф, Э.М. Ратейцхак, К.М. Ратейцхак. – М.: Медэкспрессинформ. – 2008. – 548 с.
Левицкий А. П. Саливация у здоровых лиц разно-го возраста и у стоматологических больных / А. П. Левиц-кий, О. А. Макаренко, Л. Н. Россаханова // Вісник стомато-логії. – 2005. – Спецвыпуск, №2. – С. 7−8.
Стальная И. Д. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты / Сталь-ная И. Д., Гаришвили Т. Г. // В кн.: "Современные методы в биохимии". – М. : Медицина, 1977. – С. 66–68.
Горячковский А. М. Клиническая биохимия / Го-рячковский А. М. – Одесса: «Астропринт», 1998. – С. 245-247.
Юнкеров В. И. Математико-статистическая обра-ботка данных медицинских исследований / В. И. Юнкеров, С. Г. Григорьев. – С.-Пб.: ВмедА, 2002. – 266 с
