МЕТИЛЮВАННЯ ГЕНА GHSR ПРИ НЕОПЛАСТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ ПОРОЖНИНИ РОТА

Анотація

Аберрантні патерни метилювання ДНК розглядають як чутливі та специфічні маркери раннього канцерогенезу, здатні вдосконалити діагностику злоякісних пухлин. Одним із перспективних епігенетичних показників є гіперметилювання гена рецептора стимулювального гормону росту (GHSR), яке корелює з інвазивністю та несприятливим прогнозом низки онкопроцесів.З огляду на брак даних щодо ролі цього маркера в неопластичних змінах слизової оболонки порожнини рота актуальним є дослідження частоти та діагностичної цінності метилювання GHSR у різних стадіях пухлинної трансформації орофаціальної ділянки. Мета дослідження. Оцінити рівень метилювання першого екзона гена GHSR у зразках тканини раку порожнини рота, передпухлинних уражень і нормальної слизової з метою визначення його потенціалу як біомаркера ранньої діагностики. Методи дослідження. Проаналізовано 79 біоптатів: 35 – раку порожнини рота,16 – передпухлинних станів, 28 – інтактної слизової.Геномну ДНК виділяли набором GeneJet Genomic DNA Purification Kit; бісульфітне перетворення проводили за допомогою EpiJet Bisulfite Conversion Kit. Ампліфікацію ділянки першого екзона GHSR здійснювали мультиплексною TouchDown-ПЛР із подальшим кількісним піросеквенуванням на системі PyroMark Q96 MD. Статистичну обробку проводили у STATISTICA 6.1 із використанням t-критерію Стьюдента; різницю вважали достовірною за p < 0,01. Наукова новизна. У зразках раку порожнини рота зафіксовано виражене гіперметилювання GHSR (56,6 ± 20,4%), що суттєво перевищувало показники передпухлинних уражень (18,6 ± 6,3%; p ≤ 0,04) та нормальної тканини (4,8 ± 1,1 %; p ≤ 0,025). Розраховані діагностичні характеристики методу продемонстрували 89% специфічність і 99% чутливість щодо виявлення раку порожнини рота. Отримані дані свідчать, що підвищення рівня метилювання GHSR уже на передраковій стадії відображає епігенетичний зсув у напрямі неопластичної трансформації. Висновки. Гіперметилювання першого екзона гена GHSR є інформативним маркером злоякісних і передпухлинних процесів порожнини рота, що може використовуватись у схемах раннього скринінгу та моніторингу прогресії патології. Інтеграція визначення метильованої ДНК GHSR до клінічної практики здатна підвищити точність діагностики та сприяти персоналізації терапевтичних стратегій.