АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ І ПРОГНОЗУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБІВ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-52-2.9Ключові слова:
скронево-нижньощелепні суглоби, хвороби, симптоми, аксіографія, кондилографія, прогнозування.Анотація
Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики захворювань скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) шляхом оцінювання комплексу кондилографічних показників і розробки прогностичних алгоритмів розвитку і перебігу даної патології. Матеріал і методи. Дослідження проведено за участі 410 пацієнтів з патологією СНЩС віком 25–65 (32±12,7) років. За дизайном дослідження клінічне ретроспективне зрізове порівняльне. У складі комплексного обстеження здійснено пальпаторне оцінювання стану жувальних м’язів та СНЩС, кондилографію (аксіографію), комп’ютерну томографію, телерент- генографію, оклюзіографію, визначення діапазону рухів нижньої щелепи, аналіз моделей щелеп в артикуляторі тощо, аналіз даних виконано стандартними логіко- статистичними методами за критичного рівня р 0,05. Результати і обговорення. Проведено ретроспективний аналіз результатів обстеження і методів лікування пацієнтів із захворюваннями СНЩС. Порівняно клінічну ефективність запропонованого та стандартного підходів до діагностики пацієнтів із патологією СНЩС. Закладено основи для розробки прогностичних математичних моделей та програми обстеження пацієнтів, яка враховує розвиток, перебіг, терміни і успішність лікування захворювань СНЩС. На основі клінічних, кондилографічних, артикуляційних методів діагностики обґрунтовано переваги запропонованих методів діагностики, прогнозування і лікування пацієнтів з патологією СНЩС. Висновки: рекомендовано застосовувати розроблену модифіковану програму обстеження пацієнтів, яка, окрім стандартного підходу, базується на клінічних, кондилографічних, артикуляційних методах діагностики з математичним прогностичним моделюванням за методом послідовного аналізу Вальда А. у модифікації Гублера Є. В., Генкіна А. і використанням алгоритму оцінювання вірогідності прогресування хвороб СНЩС. Перспективи подальших досліджень полягають у поповненні первинних даних, удосконаленні математичних моделей, апробації і впровадженні індивідуалізованих прогностичних алгоритмів оцінювання прогресування хвороб СНЩС з визначенням їхньої клінічної ефективності.
Посилання
Matheson, E. M., Fermo, J. D., & Blackwelder, R. S. (2023). Temporomandibular Disorders: Rapid Evidence Review. American Family Physician, 107(1), 52–58.
Kalladka, M., Young, A., Thomas, D., Heir, G. M., Quek, S. Y. P., & Khan, J. (2022). The relation of temporomandibular disorders and dental occlusion: A narrative review. Quintessence International (Berlin, Germany: 1985), 53(5), 450–459. https://doi.org/10.3290/j.qi.b2793201
Tran, C., Ghahreman, K., Huppa, C., & Gallagher, J. E. (2022). Management of temporomandibular disorders: A rapid review of systematic reviews and guidelines. International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 51(9), 1211–1225. https://doi.org/10.1016/j.
ijom.2021.11.009
Song, Z., Yuan, S., Liu, J., Bakker, A. D., Klein-Nulend, J., Pathak, J. L., & Zhang, Q. (2022). Temporomandibular joint synovial chondromatosis: An analysis of 7 cases and literature review. Science Progress, 105(3), 368504221115232. https://doi.org/10.1177/00368504221115232
Ozhohan, R., Rozhko, M. M., Ozhogan, Z. R., Khopta, R. M., & Miziuk, L. (2020). Modern methods of patients treatment with dentition defects combined with functional disorders of the temporomandibular joint. Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 73(10),
–2245.
Zhang, C.-X., Wang, T.-Q., Liu, D.-Q., Duan, X.-N., Zhi, C., Wang, J., & Lin, C. (2022). Characteristics of condylography
during masticatory movement in patients with Class Ⅱ division 1 malocclusion and temporomandibular disorders. Shanghai Kou Qiang Yi Xue = Shanghai Journal of Stomatology, 31(4), 429–434.
Sah, M. K., Abdelrehem, A., Chen, S., Shen, P., Jiao, Z., Hu, Y. K., Nie, X., & Yang, C. (2022). Prognostic indicators of arthroscopic discopexy for management of temporomandibular joint closed lock. Scientific Reports, 12(1), 3194. https://doi.org/10.1038/s41598-022-07014-9
Muñoz-Guerra, M. F., Rodríguez-Campo, F. J., Escorial-Hernández, V., Brabyn, P. J., Fernández-Domínguez, M., & Naval-Gías, L. (2021). Is There a Relationship Between Age, Personal Factors or Surgical Findings, and Outcome After Temporomandibular Joint Arthroscopy? Journal of Oral and Maxillofacial Surgery: Official Journal of the American Association of Oral and Maxillofacial
Surgeons, 79(5), 1000–1008. https://doi.org/10.1016/j.joms.2020.12.016
Attia, H. S., Mosleh, M. I., Jan, A. M., Shawky, M. M., & Jadu, F. M. (2018). Age, gender and parafunctional habits as prognostic factors for temporomandibular joint arthrocentesis. Cranio: The Journal of Craniomandibular Practice, 36(2), 121–127. https://doi.
org/10.1080/08869634.2017.1292175
Eşer, G., Duman, Ş. B., Bayrakdar, İ. Ş., & Çelik, Ö. (2023). Classification of temporomandibular joint osteoarthritis on cone beam computed tomography images using artificial intelligence system. Journal of Oral Rehabilitation, 50(9), 758–766. https://doi.org/10.1111/joor.13481
Ozhogan, Z. R., & Krokhmal, A. V. (2023b). The role of clinical parameters in the patient examination program as an optimization means for complex diagnosis and prognosis of temporomandibular joint diseases. Art of Medicine, 104–109. https://doi.org/10.21802/
artm.2023.2.26.104
Ozhogan, Z. R., & Krokhmal, A. V. (2023a). Optimization of complex diagnosis and forecasting of temporomandibular joint diseases by assessing the probability of progression. Art of Medicine, 147–153. https://doi.org/10.21802/artm.2023.4.28.147
Wald, A. (1947). Sequential analysis. J. Wiley & Sons ; Chapman & Hall.
Lang, T. A., & Secic, M. (Eds.). (2006). How to Report Statistics in Medicine: Annotated Guidelines for Authors, Editors, and Reviewers (2nd edition). American College of Physicians.
