ОСОБЛИВОСТІ ФОСФОРНО- КАЛЬЦІЄВОГО ОБМІНУ В РОТОВІЙ РІДИНІ ДІТЕЙ З РІЗНИМИ РІВНЯМИ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ЕМАЛІ ТА ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛІЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.16Анотація
вивчення стану емалі є мінералізувальна, оскільки вона забезпечує вторинну мінералізацію зубів після їх прорізування шляхом підтримання гомеостазу порожнини рота. Відомо, що вирішальне значення у підтриманні стану карієсрезистентності мають процеси мінералізації емалі, які здійснюються за умови збереження оптимального електролітного балансу в ротовій рідині. На процеси формування резистентності емалі впливають ряд чинників, як місцевих, так і загальних, які також залежать від різних функціональних станів порожнини рота. Тому, особливої уваги заслуговують біохімічні дослідження ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі на тлі зубощелепних аномалій. Мета дослідження – оцінка біохімічних властивостей ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі та зубощелепними аномаліями. Методи дослідження. Дослідження концентрації основних неорганічних компонентів ротової рідини (загального кальцію, неорганічного фосфору та магнію) проведено у 88 дітей 12 та 15 років із ЗЩА. Біохімічні дослідження ротової рідини проводились в клінічно-біохімічній лабораторії на базі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону. Наукова новизна. У даному дослідженні було вивчено показники фосфорно-кальцієвого обміну в ротовій рідині дітей із різними рівнями резистентності емалі та ЗЩА. У осіб 12 років із аномаліями окремих зубів виявлена висока концентрація кальцію, у дітей цього ж віку з аномаліями зубних рядів та аномаліями прикусу встановлено знижений вміст кальцію. Вміст неорганічного фосфору значно найвищим виявлено у дітей із аномаліями прикусу, а у осіб з аномаліями окремих зубів значно зниженим. Установлено виражені відмінності у концентрації даних елементів у ротовій рідині між КР та УР-КС дітьми 15 років із ЗЩА. У дітей з КР емаллю та аномаліями окремих зубів, зубних рядів та прикусу вміст кальцію у рото- вій рідині вищий, а фосфору – нижчий, порівняно із дітьми з цією ж ортодонтичною патологією, але емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу. Висновки. Отримані результати дослідження свідчать, що у дітей з аномаліями окремих зубів виявлено вищий вміст кальцію та нижчий вміст неорганічного фосфору ротовій рідині порівняно із дітьми з аномаліями прикусу. Встановлено вищий вміст кальцію, магнію та знижений вміст неорганічного фосфору у ротовій рідині дітей із ЗЩА та КР емаллю порівняно з дітьми з УР-КС емаллю. Оскільки даний віковий період дитини співпадає із пубертатним періодом розвитку та періодом третинної мінералізації постійних зубів, дані зміни гомеостазу ротової рідини слід враховувати при плануванні профілактики карієсу зубів у цієї категорії пацієнтів, особливо з емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу.
Посилання
Безвушко Е. В. Вміст мінеральних компонентів у ротовій рідині дітей, які проживають в різних екологічних умовах. Новини стоматології. 2014. № 1. С. 96–98.
Боровский Е. В., Леонтьев В. К. Биология полости рта. Москва : Медицина, 1991. 304 с.
Боровский Е. В., Леонтьев В. К. Кариесрезистентность. Стоматология. 2002. № 5. С. 26–28.
Доменюк Д. А., Карслиева А. Г., Иванчева Е. М., Гильмиярова Ф. Н., Быков И. М., Кочконян А. С. Взаимосвязь гематологических показателей кальций-фосфорного обмена с параметрами метаболизма в ротовой жидкости у пациентов с зубочелюстной патологией. Кубанский научный медицинский вестник. 2015. № 1 (150). С. 54–65.
Воєвода О. О. Особливості мінерального обміну у дітей в періоди активного росту. Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2007. Спецвип. С. 51–52.
Воевода Е. А., Голубева И. Н., Остапко Е. И. Особенности минерализующей функции слюны у детей с различной степенью активности кариеса зубов. Современная стоматология. 2014. № 1. С. 79–80.
Голубєва І. М., Остапко О. І., Воєвода О. О. Клініко-лабораторна оцінка параметрів кальцій-фосфорного обміну, кальцій регульованих систем і біологічних маркерів метаболізму в дітей 6–7-річного віку з різною інтенсивністю карієсу зубів. Вісник наукових досліджень. 2015. № 4. С. 62–64.
Денисов А. Б. Слюнные железы. Слюна [5-е изд. перераб. и доп.] / А. Б. Денисов. М. : Издательство РАМН, 2003. 136 с.
Мартышко О. О., Милехина С. А. Исследование показателей фосфорно-кальциевого обмена в ротовой жидкости у детей с кариесом. Актуальные проблемы экспериментальной, профилактической и клинической медицины. Владивосток : Медицина ДВ. 2011. № 3. С. 357–358.
Смоляр Н. І., Федорів Я. М., Завойко Л. М. та ін. Методичні рекомендації по статистичній обробці. Львів, 1995. 17 с.
Милехина С. А. Кариес зубов у детей: значение локальных нарушений кальций-фосфорного обмена. Фундаментальные исследования. 2011. № 10. С. 314–318.
Кузьмина Д. А., Новиков В. П., Шабашов Н. В. Модель прогноза течения кариеса у детей. Стоматология детского возраста и профилактика. 2011. № 3. С. 26–33.
Доменюк Д. А., Карслиева А. Г., Быков И. М., Кочконян А. С. Оценка кариесогенной ситуации у детей с зубочелюстными аномалиями по микробиологическим и биофизическим показателям. Кубанский научный медицинский вестник. 2014. № 5 (147). С. 36–46.
Падалка А. І. Резистентність емалі постійних зубів до карієсу та основні способи її діагностики (огляд). Молодий вчений. 2015. № 2, ч. 6. С. 644–647.
Скрипкина Г. И., Питаева А. Н. Факторы риска в патогенезе развития кариеса зубов у детей дошкольного возраста. Стоматология детского возраста и профилактика. 2013. № 3. С. 7–11.
Терешина Т. П., Новицкая И. К. Способ оценки минерализующего потенциала ротовой жидкости по состоянию кальциевого гомеостаза. Український медичний альманах. 2014. Т. 17, № 3. С. 94–96.
Удод А. А., Зинкович И. И., Якубенко Е. Д. Биохимические исследования ротовой жидкости в оценке кариесрезистентности молочных зубов. Питання експериментальної та клінічної медицини. 2013. Вип. 17, т. 2. С. 310–314.
Buche B., Gusso B., Bertoli F. Estimation of the Salivary Iron in Children with Dental Caries: A Pilot Study. Iran J. Public. Health. 2016. Vol. 45, № 8. P. 1083–1084.
Pandey P., Reddy V. N., Rao A. P. et al. Estimation of salivary flow rate, pH, buffer capacity, calcium, total protein content and total antioxidant capacity in relation to dental caries severity, age and gender. Contemp. Clin. Dent. 2015. Vol. 6, Suppl. 1. P. S65–71.
Ahmadi-Motamayel F., Goodarzi M. T., Hendi S. S. et al. Evaluation of salivary flow rate, pH, buffering capacity, calcium and total protein levels in caries free and caries active adolescence. J. Den. Oral Hygiene. 2013. Vol. 5, № 4. P. 35–39.
Damle S. G., Vidya I., Yadav R. et al. Quantitative determination of inorganic constituents in saliva and their relationship with dental caries experience in Сhildren. Dentistry. 2012. Vol. 2, Issue 4. Р. 131.
