ОСОБЛИВОСТІ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ПЕРИІМПЛАНТАТНОЇ ДІЛЯНКИ ПРИ ПЕРИІМПЛАНТИТІ, ЩО РОЗВИВАЄТЬСЯ НА ТЛІ ОКЛЮЗІЙНОГО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ

Анотація

Мета роботи. Порівняти мікробіоценоз периімплантатної ділянки при периімплантиті, що розвивається на тлі нормального та надмірного оклюзійного навантаження на імплантат. Методи дослідження. Мікробіологічні дослідження проведені для 40 осіб віком 32-45 років (молодого віку за ВООЗ), нарівно жінок та чоловіків. За даними клінічних спостережень сформовані дослідна та контрольна групи. До дослідної групи увійшли 30 хворих, що мали негативний вихід дентальної імплантації у віддалений термін (1-3 роки) внаслідок периімплантиту, серед яких у 15 – захворювання виникло на тлі функціонального перевантаження імплантатів, тоді як у решти 15 – воно перебігало на тлі прийнятних оклюзійних співвідношень. Контрольну групу склали 10 осіб із ефективним зубним протезуванням з опорою на внутрішньокісткові імплантати протягом трьох років після їх вживлення. Мікробіологічне дослідження передбачало виділення та ідентифікацію мікроорганізмів периімплантатної ділянки з використанням техніки аеробного та анаеробного культивування. Визначення пародонтопатогенних анаеробних мікроорганізмів проводили із застосуванням методу мультипраймерної полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) в реальному часі. Наукова новизна. Мікробіоценоз периімплантатних ділянок суттєво різнився для здорових осіб та пацієнтів із периімплантитами. При вдалій імплантації найчастіше виявляли комбінацією Streptococcus spp. або Lactobacillus spp. в асоціації зі Staphylococcus spp., Neisseria spp., Veilonella spp. При периімплантиті у вмісті периімплантатної рідини спостерігали представників пародонтопатогенної мікрофлори Actinobacillus actinomycetemcomitans, Porphyromonas gingivalis, Fusobacterium nucleatum та Treponema denticola. Більш того, у пацієнтів, в яких порушення імплантатів було пов’язано з оклюзійними розладами, видовий склад пародонтопатогенів розширювався за рахунок присутності Porphyromonas endodontalis, Prevotella intermedia та Tannerella forsythia. При розвитку запально-деструктивного процесу навколо імплантатів виявлено зростання кількості анаеробів роду Peptostreptococcus spp. В зразках периімплантатної рідини хворих із периімплантитом на тлі оклюзійного перевантаження встановлено збільшення Staphylococcus aureus та Staphylococcus pyogenus, а також Haemophilus spp. При периімплантиті висівали мікроорганізми, типові для порушень орального мікробіоценозу, зокрема Escherichia coli та Candida albicans, тоді як кількість симбіотних видів Lactobacillus spp., Corynebacterium spp., Micrococcus spp., Streptococcus salivaris зменшувалася, досягаючи найменших значень у випадках оклюзійного дисбалансу. Висновки. Оклюзійне перевантаження імплантатів слід розглядати як патогенетичний фактор, що здатний погіршити перебіг периімплантиту за рахунок виділення різноманітних медіаторів запалення, тим самим створити більш сприятливі умови для прогресування пародонтопатогенних збудників та пригнічення автохтонної мікрофлори. Звідси, одним із провідних факторів профілактики периімплантитів є динамічний контроль за функціональними оклюзійними взаємовідносинами.